САСКАЧЕВАНКА. Романс

Related posts:

1. ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
2. ГРИЗУН У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. […]...
3. ДОН ХОЗЕ Такі, як перше, профіль цей І руки, і дитячі плечі, Та з чорних, дорогих очей – Байдужість, глум і порожнеча. […]...
4. СНІЖКА Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне… І се ж – серебро! Дай я […]...
5. ІШТАР І Мене поранила Іштар Очей палючою стрілою. Месопотамською бровою Мене поранила Іштар. Пливу без весел за водою, Сплітало слів ливанський […]...
6. “На трави місяць сипав перли…” На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька […]...
7. ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...
8. РОМАНС Це так мусить хтось грати на своїй хворій гітарі, недаром склянкою води розлилося по столі моє обличчя. Недаром світ сьогодні […]...
9. РОМАНС Місяць день у день Плине корабель Від рожевих берегів Таїті. Ой, не вперше вже Зорить, стереже Мічма Шан, безжурний син, […]...
10. РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
11. РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]...
12. Городской романс Над крышей гудят провода телефона… Довольно, бессмысленный шум! Сегодня опять не пришла моя донна, Другой не завел я – ворона, […]...
13. ДВА ВОЛОДЬКИ (Уривок) …Вісім весен і зим, Вісім осен і літ, то тривога, то гніт, люті чорної дим налітали круками на мене, рвали […]...
14. ГОРОДСКОЙ РОМАНС Я однажды гулял по столице – и Двух прохожих случайно зашиб,- И, попавши за это в милицию, Я увидел ее […]...
15. РОЖДЕСТВЕНСКИЙ РОМАНС Евгению Рейну, с любовью Плывет в тоске необьяснимой среди кирпичного надсада ночной кораблик негасимый из Александровского сада, ночной фонарик нелюдимый, […]...
16. ВОЇНСЬКИЙ РОМАНС Блажен, хто серденьком тихеньким щиро любить. Блаженший той, хто світ розсудком возлюбив, – Хто в серці почуття героївські голубить І […]...
17. РОМАНС МАРТОПЛЯСА Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила – відступи, бідо гірка й мороко: десь любов моя на Ринку заблудила, десь […]...
18. ВЕСЕННИЙ РОМАНС Еще не царствует река, Но синий лед она уж топит; Еще не тают облака, Но снежный кубок солнцем допит. Через […]...
19. ЗИМНИЙ РОМАНС Застыла тревожная ртуть, И ветер ночами несносен… Но, если ты слышал, забудь Скрипенье надломанных сосен. На черное глядя стекло, Один, […]...
20. МАФІЯ На розі Кармелітської та Духа Святого двометровий зимний хлоп Лежав, Зацвівши оком, як циклом (античний). Потекла на брук з-під вух. […]...
21. “За Атабаскою намети білі…” За Атабаскою наметі білі – Мов каравели стали до стерна. Жаркішим жаром після заметілі Горить-горить рясна горобина. І я вітаю […]...
22. ВОГНИКИ ВОЛИНІ Повстанцям-односельцям Хлопці, я вас розумію: Скільки ворожих очей, Сумнівів, безнадії, Зрадників і нікчем… В цілому виднокрузі – Свічкою не погасать […]...
23. “Як скоро Час, юнацтва хитрий злодій…” Як скоро Час, юнацтва хитрий злодій, Крилом украв мій двадцять третій рік! Бадьорі дні приходять віддалік, Моя ж весна – […]...
24. “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
25. “Сидів і довго думав над собою…” Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалися водою Його зоря на темному веслі. […]...
26. “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
27. 5 Мій рідний дядько, батьків брат, Поволі виплекав посадку, А заодно й колгоспний сад, Пшеничний лан, городню грядку. І, перевиконавши план […]...
28. ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
29. “По небу блакитнім очима блукаю…” По небу блакитнім очима блукаю За думкою думку туди посилаю; Тону там душею, тону там очами Глибоко, глибоко поміж зіроньками. […]...
30. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
31. ШОПЕН Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]...
32. “В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні […]...
33. ЛЕДА у гаю алювію білого блискавицею каскадою світла зійшов лебідь бог-лебідь мене покохав залебеділи верби шуварі зашуміли і на коліна стали […]...
34. КРИНИЧКА Поваби земні щоденно тішать око: безмежна зеленість трави, що не чує снігів, дерев палахтіння, на листях настояний спокій і ківш […]...
35. “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
36. СУЧАСНЕ МІСТО ЛЖЕЯЗИЧЕ Сучасне місто лжеязиче Мій дух відкинуло у тінь За те, що небо вічно кличе Його на дальню височінь; А люд, […]...
37. “НАПІЙ ТВЕРЕЗОСТИ ТАКИЙ ТЕРПКИЙ…” Напій тверезости такий терпкий! Пізнання зір сльозі не засліпити, Як нетривкого щастя черепки Не позбирати і не позліпити. Та і […]...
38. МОГИЛА АКВАЛАНГІСТА Гранітні брили, скелі – Тарханкут. Суворий напис прочитав я тут: “У цім краю нема його могили, Його могилу хвилі моря […]...
39. “О мастаки пристосувати крок…” О мастаки пристосувати крок! Де треба – рачки, де зручніше – плазом. Посеред ребер, серця білих крокв, фатальна опечатка протоплазми. […]...
40. ОСТАННЯ НІЧ Там, де кінець, там є начало. Але про це мовчить бетон; Ось яблуко на нього впало – Сумний цвинтарний бадмінтон. […]...