Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



РОМАНС



Місяць день у день
Плине корабель
Від рожевих берегів Таїті.
Ой, не вперше вже
Зорить, стереже
Мічма Шан, безжурний син, в блакиті.

Раптом впав туман,
Буряний Ля-Манш.
Шум і рев, і ось вже видно скелі.
Засміявся Шан,
Зрадив океан…
Мічман Шан пускається брамзелі.

Ось іде до скель
Мадмуазель –
Та, що в неї незабудки-очі.
Краби шелестять,
Гудзики блищать,
Мічман Шан прокинутись не хоче.

А другого дня
Шана навмання
На мілину викинула хвилі.
Водорослі там,
Крабів ріжний хлам –
Та вони вже Шанові немилі.

Ой, бо це така,
Що мене шука.
Бачить Шан, що буде лихо-горе.
Не відкрив повік,
А мерщій утік
Разом з крабами в бурхливе море…

1930



РОМАНС - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ