ГРИЗУН

У Матвія Гризуна двір є і садиба.
Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба.
Очі жиром запливли, потонули в салі.
Тільки й бачить власний тин і нічого далі.
Уночі він задріма на якусь хвилину,
Сниться: злодіїв табун лізе по малину,
А собака спить собі в будці біля сіна…
Прокидається Матвій, будить свого сина.
– Ану, вийди до садка, тричі гавкни, сину,
Бо злодюги обнесуть геть усю малину. –
А синок відповіда: – То даремна праця.
Гавкай ти – старого пса дужче побояться.

1989.

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

ВИГІДНА ЖІНКА Стрів на вулиці Матвія Панько Сарана. – Здрастуй, – каже. – Познайомся: Це моя жона. – Дуже радий, дуже радий! […]...

“Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...

САСКАЧЕВАНКА. Романс Я зустрінув тебе у блакитнім гаю. Ти зривала у кошик малину. Вітерець колихав білу сукню твою, Обіймаючи стан тополиний. Чудодійно […]...

“Сонце низенько, вечір близенько…” Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) […]...

ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...

МАФІЯ На розі Кармелітської та Духа Святого двометровий зимний хлоп Лежав, Зацвівши оком, як циклом (античний). Потекла на брук з-під вух. […]...

ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...

ПОЦІЛУНОК Зійшли ріки, зійшли ріки – І сніг не біліє; Коло млина на долині Трава зеленіє. Забіліли вишеньки, Груші запашнії; Збираються, […]...

НІЧНА РОЗМОВА – Ой ти, дівчино, Гожого стану! Вийди до гаю Або к бур’яну. Ой ти, дівчино, Гожого зросту! Вийди до гаю […]...

ДО МАТЕРІ Мамо-голубко! Прийди, подивися. Сина від мук захисти! Болі зі споду душі піднялися, Що вже несила нести. Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу, […]...

ПІД МАДЖЕНТОВ Гей, у полі, у полі, Там літають соколи. Летя, літають, сумненько гукають, Аж мене серце болить. Ой серденько, серденько, Чого […]...

МАТИ На лавиці два коники. Два коники з сиру. Вставай – пора до школи йти, Сину. На лавиці стара мати. Кінь […]...

ЧЕРЕЗ ПАРКИ ТА МАЙДАНИ Ішов я вранці повз Червоний дім, Тим парком, де Кобзар схилився думно, Та й зупинивсь, почувши ці слова: – А […]...

В МОЛЧАНЬИ НОЧИ ТАЙНОЙ О, долго буду я, в молчаньи ночи тайной, Коварный лепет твой, улыбку, взор, взор случайный, Перстам послушную волос, волос твоих […]...

“Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...

СОН У ВЕЛИКДЕНЬ Сниться – тихо мама кличуть: “Сину, сину, я прийшла. Запроси мене на стрічу До святкового стола”. “Мамо, мамо, Вам у […]...

ЗВИЧАЙ Суворий, віками освячений звичай: Найближчий з родини, тамуючи відчай І сльози утерши на скорбнім обличчі, “Простіть йому, люди” повторює тричі. […]...

ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...

КЛОПІТ Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? […]...

“Зламалися тіні…” Зламалися тіні, Бо в світі – війна. Оплакує мужа Невтішна жона. Оплакує батька Дрібна дітвора. Оплакує сина Матуся стара. Оплакує […]...

“Ой люлі, люлі, моя дитино…” Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени […]...

“На березі Він вогонь розклав…” На березі Він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця і кинувся в море, добрався вплав апостол, що тричі […]...

ПОЛЬОВА СУМКА Вернувшися з війни додому, Шинелю знявши фронтову, – Своєму синові малому Віддав я сумку польову. З тих пір минуло днів […]...

“Що таке, мамо, Космач?” – Що таке, мамо, Космач? Скільки присілків у нього? – Сину, це материн плач. В неї немає нікого. – Хто […]...

“Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...

“КАЗАЛА МАТИ КОЛИСЬ-ТО…” Казала мати колись-то: “Як на світ привела тебе, сину, гляділа в твою колиску ніч передрозяно-синя. І у вікна – навстіж […]...

БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...

ДО САМОТИ Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні. Скоро в смутку шукатиму радощів знову, без запросин прийду, коли промені ранні […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ Проходила по полю – Зелене зеленіє… Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє! П Тичина, “Скорбна мати” Назустріч Учні Сина, Під руки […]...

ДІЄСЛІВНЕ Заарештовують. Реабілітовують. Підсолоджують І обпльовують. Похвилюємось. Пострибаємо – І лякаємось Чи звикаємо. Забувається, І дрімається, І кохається, І співається. Чи […]...

“Зійшлись обоє на багнетах…” Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, – з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди. Зійшлись […]...

ДАВНЯ ЗВИЧКА Три машини біля двору різко зупинилися. Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися, Привітались та й питають: – Як ви поживаєте? […]...

ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ В ЗВЕНИГОРЦІ Дзвени, горо! Горо, дзвени! Спадає тент, як з віч полуда. Грім Кобзаревої струни Через віки людей розбудить. Тарасе, ось прийшли […]...

СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...

“Я не нездужаю, нівроку…” Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, […]...

НЕРІВНИЙ ДВОБІЙ Синок не знає страху, мене одважно б’є… Ми граємо у шахи чи то в життя своє. Ми погляди схрестили в […]...

ВЕЧОРОМ Пою коні при Дунаю Та й думаю, та й думаю: Коні карі, коні сиві, – А я молод, нещасливий. І […]...

“Ой була на світі та удівонька…” + Ой була на світі та удівонька, Трьох синів мала, Ночі не спала, Їх доглядала, В чистім любистку синів своїх […]...

ДИПЛОМ З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур […]...

МОЛОДИЙ ЛІС Він виріс на місці пралісу – на довгому повоєнному зрубі. Він заскочив аж на толоку, де пасли тоді маржину, і […]...

Related posts: