Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГРИЗУН

У Матвія Гризуна двір є і садиба.
Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба.
Очі жиром запливли, потонули в салі.
Тільки й бачить власний тин і нічого далі.
Уночі він задріма на якусь хвилину,
Сниться: злодіїв табун лізе по малину,
А собака спить собі в будці біля сіна…
Прокидається Матвій, будить свого сина.
– Ану, вийди до садка, тричі гавкни, сину,
Бо злодюги обнесуть геть усю малину. –
А синок відповіда: – То даремна праця.
Гавкай ти – старого пса дужче побояться.

1989.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


ГРИЗУН - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО