ЇЇ ВІДСУТНІСТЬ
Повите в зорі, місто Запоріжжя
Переді мною спало – на виду,
А я стояв, як статуя в саду,
І пахіт пив з-над польового збіжжя.
Нових будинків цементне покрижжя,
В індустріяльнім ставлене ладу,
Мене гнітило, наче в ніч бліду
Мандрівника незнане роздоріжжя.
Я так жадав туди, де всі чуття
На придніпровім росянім просторі
Бере чебрець у владне забуття,
Де під сліпучим градом метеорів,
Що сиплють іскри густо по гаях,
До Кушугуму простелився шлях.
1940
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Коли ударить білий клавиш…” Коли ударить білий клавиш У струн шеренгу золоту, Чи ти акордами прославиш Мою рахманну ваготу? Я довго ждав твого визнання, […]...
- “Кари кар – невимовно мало…” Кари кар – невимовно мало! Сном німотним, світе, не спи! Під чужим очамнілим чвалом Застогнали мої степи. І розкрита, ненатла […]...
- “Рим – велич, а Флоренція – краса…” Д-рові Д. Мельникові, меценатові Рим – велич, а Флоренція – краса! Жадав би вік свій провести край Арно, Де по […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...
- АПОФЕОЗ Умирай, як смертельно підстрелений звір, Що й стрільця розриває на шмаття І побідно несе на широкий простір, За небесну блакить […]...
- ПАТРІАРХ Його кремлівські мучили сатрапи, Та Бог привів скатованого в Рим, І він свій хрест поклав під ноги Папи, Жадав не […]...
- ПРОХАННЯ Не опускай своїх вій, не проходь, як тінь евкаліпта, Бо ще цвітуть нам на краю неба красолі, Такі гарячі, як […]...
- ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА Пливу загублена в часі й просторі, Розбитий корабель серед бурхливих хвиль, Довкруги пустка й тьма, вгорі лиш зорі І місяця […]...
- 3. КРАХ Як забуття заносить імена (Іще при нашій пам’яті зоріли)… То їх вина. Тут наша невина, Що раптом все отак перегоріло. […]...
- “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
- НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...
- ЗОРІ Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]...
- НА ДОЗВІЛЛІ Я вранці стрів три постаті, що йшли, За руки взявшись, похиливши чола. У них легкі сандалії цвіли І білі шати […]...
- МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
- ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
- “Я не співець чудовної природи…” Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи,- Їм я віддав усі чуття […]...
- “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
- НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...
- “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
- “Мій день народження – це ти…” Мій день народження – це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти У мене є […]...
- СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...
- “Присинлось: у рідних степах…” Приснилось: у рідних степах, Поранений, ніби вмирав я. Чебрець відчайдушно пах, Шуміло густе буйнотрав’я. До неба лицем я лежав І […]...
- ПОВЕРНЕННЯ Повертаєтсья правнук до рідної хати – Спадкоємних полів, на дідівський поріг, До батьків на гробках воскресення благати, Обтрусивши пили із […]...
- “Дванадцять видів плеканих квіток…” Дванадцять видів плеканих квіток У парку в Мехіко саджають люди, Аби ввесь рік позмінно, без облуди, Ловили очі радість пелюсток. […]...
- СЕЛО біжить за Ундою та де йому до змагу хати і сіножаті за плечима мусить загосподарити корінь по берегах урочищах горбах […]...
- СТРИПТИЗ Я танцюю стриптиз на арені життя, Під мелодії такт у натхнення прибою, Вже відкинула стид, щоб знайти забуття Моя гола […]...
- НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
- ЇЇ ПРИХІД Я милувався вербами в громадді, Турботи будня звівши нанівець, ЇЇ чекав – і рвався мій терпець Окрай кущів на запашній […]...
- “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
- ХАТА Спинивши авто, я зайшов у хату, Що біловидо стала між ялин, Ясну з кулів покрівлю небагату Спускаючи понад вербовий тин. […]...
- ЯКБИ ЗНАТИ Якби знати той сміх, що ранить, гей мечом, І наповнює душу грозою, Я зайшов би ся весь сатанічним сміхом І […]...
- ЕКСПРОМТ Ох і сталось! – вночі кордон перейшла невідома корова, Дядько комісію (як в ООН!) зве терміново. …З боку сусідового і […]...
- “Неспокій мій в гармонії природи…” Неспокій мій в гармонії природи, Бо прагну з нею справжнього злиття. Нагадують мені квітневі води Дівоче гомінке серцебиття. Ще сонечко […]...
- “Я так жадав ту землю цілувати…” Я так жадав ту землю цілувати, Яка снагою дощових струмків, Немовби купіль теплих шапликів, Колись голубила дитячі п’яти! Вона стелилася […]...
- “Далеко од родини…” Далеко од родини І на чужій немилій стороні Броджу понурим я за краєм України І думаю про вас, слов’янськії пісні. […]...
- ДО ВАС Ой не лізь, дядьку, в високії хати, Бо там із тебе будуть глумувати! Ой не лізь, дядьку, в панські хороми: […]...
- НА ЧУЖИНІ Пливуть по небу хмароньки В далекії краї, Летять із їми думоньки Щочаснії мої – Туди, де та криниченька Холодная дзюрчить, […]...
- “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
- “Білявий день втомився і притих…” Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]...
- РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...