Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА

Пливу загублена в часі й просторі,
Розбитий корабель серед бурхливих хвиль,
Довкруги пустка й тьма, вгорі лиш зорі
І місяця старий побляклий бриль.

Далеко від землі, подальше ще від неба,
В полоні бурунів, незбагнених стихій,
Забута світом і людьми, немов амеба,
Чи як морський праісторичний змій.

У течії буття усе перемішалось
І час, і простір, напрям і мета,
Життя моє із якора зірвалось
І поплило туди, де сум і самота.


ПЛИВУ ЗАГУБЛЕНА - ГУРКО СТЕФАНІЯ