Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Неспокій мій в гармонії природи…”

Неспокій мій в гармонії природи,
Бо прагну з нею справжнього злиття.
Нагадують мені квітневі води
Дівоче гомінке серцебиття.

Ще сонечко свої ховає скарби,
Ще на пайки поділене тепло,
І небо позичає квітам фарби,
Щоб не так сіро на землі було.

Усе злітає, легкістю сповите,
І все націлене у височінь.
Тремтить і бігає несамовито
І ні за що не втримається тінь.

Струмлять потоки чистого, живого
В яри глибокі, до рясних долин,
В мелодію, в гармонію нового –
Й ніщо не владне зупинити плин.

Клекоче він із ночі аж до сходу,
Летить, летить – не прагне вороття.
Нагадують мені квітневі води
Дівоче гомінке серцебиття.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Неспокій мій в гармонії природи…” - ЛУПІЙ ОЛЕСЬ