“Я мрію про щастя жадане…”
Я мрію про щастя жадане,
Коли з верховіть навесні
Ти вродив, дніпровий каштане,
Пречисту пелюстку мені.
У теплій долоні крізь Київ
Я гордо нестриму її –
Признання відземного вияв
За всі поривання мої.
За труд і невтомливі мандри,
За серця надхненний борвій,
За слово моєї Кассандри
Про тебе, о Києве мій!
Чи ж будуть Славути близини
Лунати у дзвонах церков,
Вітаючи рідного сина,
Що вірну зберіг любов?
Едмонтон, 8 лютого 1970 р.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Зацілую мрію на твоїх вустах…” Зацілую мрію на твоїх вустах, Розтривожу осінь в золотих садах. Зацвіте бажання й запалахкотить, Птахом сизокрилим в серце прилетить. Роздобуду […]...
- “Я мрію про завтрашнє, отже, існую…” Я мрію про завтрашнє, отже, існую, Бо світ цей існує у думах моїх. Навколо природа буяє, веснує, Сурмить соловей, що […]...
- “Мій Києве, гайда до неї…” Мій Києве, гайда до неї. Гайда, мій Києве-листопад… В багряно-сизому інеї, У сизо-збурену небопадь Здійми мені хоча б якесь Літатенятонько […]...
- “Розмаїв світ – як першозвуки гами…” Розмаїв світ – як первозвуки гами. Його відгомін гожий і снажний. Доріг пізнань припалий порохами, Топчу пили терпкої чужини. Моє […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- FINALE Володимирові Жилі Розсіяв Господь по світу Синів світових утрат, Щоб розвів не знав зеніту І брата не відав брат. Як […]...
- ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
- ЩАСТЯ З усіх людей найбільше я щасливий, будую білий калиновий міст. Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий. Великої моєї […]...
- МОНОЛОГ ПЕРЕД ШАБЛЕЮ. ( З поеми “Мазепа”) Колись ти косила в боях татарву І ляха стинала в двобої. З тобою, відрадо, я в думах живу І сум […]...
- ГЕТЬ-ТЕ РОЗПАЧІ ВАШІ Конгломерат наш – із рідного і чужого… Більше чого? – не берімо до голови. Із прибитого до порога – з […]...
- ГАНГА Змиваю пил п’ятьох материків З моєї земности, ріко священна. Могутня Ганго, будь благословенна Твоя потуга в гомоні віків! Тебе не […]...
- ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА. Дума перва І О Києве, оманна просторік святине, Безодне мідяків дурних мозольних! В тобі останній глузд народу гине По капищах безумно-богомольних… По […]...
- НАШЕ ЩАСТЯ В кімнаті все, як до війни: Канапа, квіти, мов на свято, Бюст Горького біля стіни, Й дочки ласкаве: – Тато, […]...
- КОХАННЯ Як мрію світлу і прекрасну Я образ твій ловлю Як море любить сонце ясне Так я тебе люблю Всю ясність […]...
- МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
- “Десь плаче праліс, як тотемний птах…” Десь плаче праліс, як тотемний птах, А тут відлунюють ялини й сосни. Гуде над видмою борвій незносний – І мерзне […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- ЯК ГРИЦЬ ГРИНЧИШИН СВОЄ ЩАСТЯ ШУКАВ 1 Опадає цвіт із вишень Білим інеєм на шлях… Розкажи нам, Гриць Гринчшин, Як ти їздив по світах, В дальні […]...
- Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
- ОДА КИЄВУ НА 1500-ЛІТТЯ Київ – пісне моя, і легендо, і славо, Стольний граде Вкраїни, моєї святої землі. Долітають до нас із часів Ярослава […]...
- МАТІНКО Матінко моя старенька, Обличчя – поморщене яблучко, Волосся – бабине літо, Дай пригорунти тебе до душі, Я стану навколішки, щоб […]...
- “Ім’ям Калініна він закаляв…” Александровским клеветникам Ім’ям Калініна він закаляв Індустріальне слово Запоріжжя – І з-під почвар і наклепів суміжжя Забулькотіла патока неслав. На […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- “Стирай зі слів іржу лукаву…” Стирай зі слів іржу лукаву, Первинний зміст їм повертай. На гроші, почесті і славу Свій Божий дар не проміняй. Бо […]...
- АМАЗОНКА Вірі Вовк Ріко могутня, предковічна сило, Нового світу щедрий хліб і сіль! В обійми взявши радісну Бразіль, Її підводиш у […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
- ОДА ДО КНИЖКИ Я люблю тебе, книжко, Без тебе померк би мій світ, А очі здавались би зайвими В місті, де небо і […]...
- ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ Мені страшно признатися: я щаслива. Минають роки, а ти мені люб. Шаліє любові тропічна злива – землі і неба шалений […]...
- ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник – спритно валянки обміта. Тупотить об […]...
- “Щастя згублені ключі…” Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]...
- “Щастя я не принесу тобі…” Щастя я не принесу тобі, А про лихо думати боюся. Не завжди скоряюся судьбі, А жіночій вроді покорюся. Приголуб чи […]...
- Вождi до щастя строєм нас вели Вождi до щастя строєм нас вели. Самi ж сьогоднi збилися у зграї I жили з нас, сердешних, так мотають, Щоб […]...
- Прокинутися з повним домом щастя! Прокинутися з повним домом щастя! Відкрить вікно в туманний березняк. А мокрий вітер б’ється круг зап’ястя, як спіймане промерзле пташеня. […]...
- ПОРЕНЕСАНСОВЕ Часи буянь! Заграва, Мур та Арка… О, не забути риторичних див, Коли Самчук ясні громи котив, Коли цвіла золотобрамська марка! […]...
- НА МОГИЛІ РОЗАЛІЇ Я залишив писульку на могилі Розалії, Душі пелюсток, Я завтра піду, щоб збирати конвалії – Найсумніший цвіток. Щоб збирати конвалії […]...
- НА РУЇНІ Палац Дудаєва – в руїні! Радій же, кам’яна Москво, Будуй палати і святині, Звеличуй імперське єство Своєї темної гордині І […]...
- “Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…” Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути, Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити… Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать Муку ще більшую, […]...
- “А що воно, щастя? – не раз я питався…” А що воно, щастя? – не раз я питався. Питався, питався… Дарма, – не дізнався. То казали – у парнім […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...