Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



FINALE

Володимирові Жилі

Розсіяв Господь по світу
Синів світових утрат,
Щоб розвів не знав зеніту
І брата не відав брат.

Як довго тривають мандри!
Як часто, йдучи на прю,
Лунають кличі Кассандри
На зла провідну зорю!

А правди в світах немає,
І вдома нема її…
Над чорним буттям шугає
Отруйне жало змії.

І, може розбивши грати,
Пора вже мечем ясним
Господню правду – без втрати –
Творити синам самим.

1978

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

FINALE - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
 »