Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“А що воно, щастя? – не раз я питався…”

А що воно, щастя? – не раз я питався.
Питався, питався… Дарма, – не дізнався.

То казали – у парнім колоссі,
Чи у п’ятипелюстках бузку…
Кому – в коси тугі заплелося,
Кому – зблиском сяйнуло в піску.

То з-під гніту у поклик хоробрий
Над стежки підвелося круті.
То примарою вірою обрій
Розписало в нещасінм житті.

А що воно, щастя? – в поетів питався,
Казали, що слава… Не переконався.
Я чув, як гілля шепотіло: весна…
І плакало небо – година ясна.
І птахи кричали: захмарний політ!
І мовив незрячий: побачити світ.
У кожного, кажуть, своє…
І, можливо,
Та більшого, нене, собі я велю,
Бо тільки тоді буду справді щасливим,
Як долю Вітчизни сповна розділю.

1965 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“А що воно, щастя? – не раз я питався…” - БАБІЙ СТЕПАН