Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГЕТЬ-ТЕ РОЗПАЧІ ВАШІ

Конгломерат наш – із рідного і чужого…
Більше чого? – не берімо до голови.
Із прибитого до порога – з чужого отого,
Перегноєм з живого,
як у Дикому Полі з трави, –
Наше рідне, безсмертне
ще буде (ой як!) виростати
(Вже ж не душить за горло
жорстокий азійський аркан),
Рідне слово і пісня ой будуть
лунати із нашої хати
І ганьба ця забудеться,
солі не всиплять до ран…
На моїй Україні – над полем,
над степом розлогим
Злива неба і сонця в очисну
переллються любов.
Над Чорнобилем – болем здіймемось
піднесені Богом,
І одне нам сіятиме лиш: Україна і Бог!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ГЕТЬ-ТЕ РОЗПАЧІ ВАШІ - БАБІЙ СТЕПАН