Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Розмаїв світ – як першозвуки гами…”



Розмаїв світ – як первозвуки гами.
Його відгомін гожий і снажний.
Доріг пізнань припалий порохами,
Топчу пили терпкої чужини.

Моє палання – як невідкличні мандри.
І вже його, як боговиту даль,
Не пригасити провістю Кассандри,
Ні Паркою перейдених проваль.

Зійди, снаго, й розквітни барвінково!
І появи непроминальний бран,
Де в сяйві сили ваговите слово
Мене сп’янить, як запашний євшан.



“Розмаїв світ – як першозвуки гами…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)