Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА

Надходив дощ, прозорий і крапчастий,
Поймали зливи поля широчінь.
“Тікай сюди, хлопчино! Відпочинь
В моїм шатрі від мокрої напасти”.

Важкий кавун, балабушок пухнастий
Робили щедрим затишний курінь,
Аж поки неба темну височінь
Не перетяв гін райдуги смугастий.

І я пішов у далеч від хатів,
Де здавна рід мій полем володів,
Життя нового мудрість переймати…

Громи гриміли з райдужних воріт,
Гув паротяг, і станція, мов мати,
Мене, малого, випускала в світ.

1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)