Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Дрімають нетрі. Понад простір дикий…”



Ю. Балкові

Дрімають нетрі. Понад простір дикий
Югає кібець – у синясту невідь.
І, мов чаклун, вислухуючи крики,
Ячить у лузі чорнокрилий лебідь.

Та йдуть ловці. Сягають пильним оком
У темний глиб розложистої хащі –
І звіра вмить під листя оболоком
Прошиє кремінь із цілкої пращі.

І рикне дик, смугастий і понурий,
Жахнеться птах у чагорі густому,
І заревуть сполохані буй-тури,
Мнучи гілляччя на шляху свойому.



“Дрімають нетрі. Понад простір дикий…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)