Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БЕЗСМЕРТЯ

Гриміти громом від ранку
до ночі і в ніч глуху:
на страту вели смуглянку
по збитому в пил шляху…

Вірьовка в смолі – гадюка,
в смуглянки ж – весна з очей,
а їй же –
зв’язали руки,
і лезо пече в плече…

А їй би –
прожити років
не двадцять якихось! Ні…
Затихли дівочі кроки
в збагнеченій тишині…

Гриміли громи від ранку,
віщуючи смертний бій…

Живою іде смуглянка
в піснях по землі моїй!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


БЕЗСМЕРТЯ - ПІДПАЛИЙ ВОЛОДИМИР