Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НАВЗІКАЯ

не судилася доля дружини
тільки юнки що гуляє в м’яча
і вдягає героя в гаптовану мрію

сон-злуду послала богиня
рано віщуючи цвіт помаранчі

я на подіб’я балерини
торкнула життя крильцями важки
спрямувавши судно до Ітаки

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

НАВЗІКАЯ - ВІРА ВОВК