Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

КОБЗАР

Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою – Попливе вкраїнська пісня Та й Дніпром-рікою. Хвиля пісні – вища й краща, […]

МІСТО В ТУМАНІ

Що вулиці… На вулицях – що?.. В лампах денного світла сліпну, немов сова. Дядьком із коромислом залізним пройшов, погойдуючи вогнями-відрами, […]

2. ПЕРШЕ СІЧНЯ

Перший день – не найпершим був. Тільки це запізно уже… Після слів, після гроз, після бур Підраховуймо жертви жертв. Щоб […]

КОЛІЗЕЙ

Між бутафорій, павутиння, пилу неслава й слава в мирі ужились, сховавши за оздобу, як могилу, те, що сміялось-плакало колись. А […]

ІВАН ДРАЧ

Із космоери в нашу еру Драчів Пегас вогнем ірже, на ще не списанім папері баладний стрій шикує вже… 1973, липень

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Там снігу ще й снігу на цілий світ, де гуси летіли-летіли – і впали. Там подих Ваш перший і перший […]

“Хмари низько пливуть…”

Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]

ПОВЕРНЕННЯ В КАВРАЇ

Світ весь загинув… Боюсь і сміюсь, бо горе тим, що, знаючи про горе, його солодким щастям нарекли і віхою позначили: […]

ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО

Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]

КОМУНІСТОВІ

Ти йшов до мене з глибини віків, виносячи з катівень чорні рани, і підлий морок в закутках тремтів, і падали […]

ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ

Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]

РІЗДВЯНИЙ МОРОЗ

Повечоріло вмить… На сході зірка зійшла блакитно-біла… Диво див!.. Шмигне на белебені вітер зрідка, мороз над комином посріблить дим… Як […]

“Ходить вітер…”

Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]

ЦВІРКУН

Упали в сиве жито увечері цвіркуни і заходилися хором тягати смички вони… І так уже ж грають, кляті, немов не […]

ВЕЧІР

Сонце навзаході. Довшають тіні. Смужка кільватера голуба гасне поволі на морі самотнім, наче у серці самотнім – журба. Все. Довершилося. […]

МІСЯЧНА ЕЛЕПЯ

Ой сіро, сіро, не сіро – синьо: заголубіло місячне сіно… Од того сіна та й заморока: ступив по ньому – […]

1. ПЕРШИЙ ДЕНЬ

У одмінах усе мина, бо: а) зимові дні короткі, треба поспішати; б) чужий сміх забувається, коли його замінити своїм; в) […]

БАБИНЕ ЛІТО

Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]

КРИНИЦЯ

З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]

Страница 1 из 71234567