Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Торкну рукою павутину…”

Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]

ВИШНЕВИЙ ПОЛОН

Аж до очей хустини, як хмарини, пухкі й легкі біліють просто неба і бджоли цяточками золотими (квітки, та й годі!). […]

ДИПТИХ ГОРОБИНОЇ НОЧІ

1 Гуркотіло Чумацьким Шляхом, пересміювалось блискавицями – заніміла земля від жаху, поховалися хорі й ниці. Танцювали громи, як прадіди, повертаючись […]

СУПОКІЙ

Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]

3. ЧАСТИНА ПЕРША

С и н Оце нарешті від гостей вдалося втекти сьогодні в поле… Скільки ж це минуло літ відтоді, як з […]

ІЛЬКОВА ЕЛЕГІЯ

А я його чекав, хоч знати, коли він прийде, ще не знав… Поміж садів біліли хати, грав коропами мутен став… […]

НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ

Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]

ПЕЧОРІН

Здається: не на світі грішнім, що нам судився на роду, гостюємо… Тому так спішно його втрачаємо… Ні дум, ні звершень, […]

2. ПРОЛОГ

Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]

“Мені привиділося: дома…”

Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]

ПОЕТ

Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]

ЛУНА

Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]

ТІНЬ

Є у Сосюри: “такий я ніжний, такий тривожний”… А як же я?.. Вітер гуляє долами сніжними, спить до весни земля. […]

Синя Птиця

То казка довго кажеться… А правда собі тихенько ходить між казок… На березі палили ми багаття із віниччя торішнього… Текла […]

Страница 1 из 71234567