Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ

Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]

РІЗДВЯНИЙ МОРОЗ

Повечоріло вмить… На сході зірка зійшла блакитно-біла… Диво див!.. Шмигне на белебені вітер зрідка, мороз над комином посріблить дим… Як […]

“Ходить вітер…”

Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]

ЦВІРКУН

Упали в сиве жито увечері цвіркуни і заходилися хором тягати смички вони… І так уже ж грають, кляті, немов не […]

ВЕЧІР

Сонце навзаході. Довшають тіні. Смужка кільватера голуба гасне поволі на морі самотнім, наче у серці самотнім – журба. Все. Довершилося. […]

МІСЯЧНА ЕЛЕПЯ

Ой сіро, сіро, не сіро – синьо: заголубіло місячне сіно… Од того сіна та й заморока: ступив по ньому – […]

1. ПЕРШИЙ ДЕНЬ

У одмінах усе мина, бо: а) зимові дні короткі, треба поспішати; б) чужий сміх забувається, коли його замінити своїм; в) […]

БАБИНЕ ЛІТО

Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]

КРИНИЦЯ

З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]

ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ

Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]

ПРОЩЕННЯ

Довго думаю про тих, що ображають словами мене… Довго думаю про тих, вчинки чиї ображають мене… Ближніми стали мені вороги… […]

САМОТА

І зелені і сонця – прибуло за день всього… Зелене все доокруж з відтінками блакиті… Дивина, немов журба поетова, та […]

ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ

Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]

НАРОДНА ПІСНЯ

Мов непогрішна звірена стріла, сягаєш цілі… Мент – і на півтоні заплачеш-заридаєш з-під крила чаїного… І в горі не потонеш. […]

АЗІЯ

Мерхне світло ліхтарів, за подихом вітру осипається на сніг, мов соломи січка… Сиро. Холодно. Тільки чути стогін вдалині… Хтось там […]

ТА, КОТРУ ЗНАВ Я

Ні, та, котру знав я для мене не існує. Із добрим мужем вона мешка в хмарочосі. Для неї дача в […]

ТОПОЛЯ

Ти завжди видаєшся мені матір’ю: як вона – ти струнка, одинока ти, як вона (твоїх подруг виламав час, а оті […]

ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА НА РОЗЛУКУ

Коли зосталось небагато: устати й вийти, так і є – не відпуска поріг твій, хато, не підпуска вікно твоє… Оте, […]

ДО ЯЗИКОВА

Язиков, хто подарував тобі талан твій заповзялий? Ти, мов дитя, в чаду забав, де зайвий дух і силу взяв, і […]

Страница 1 из 71234567