Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ОГЛЯДАЮЧИ МАРМУРИ ЕЛДЖІНА

Мій дух ослабнув – смертности тягар,
Немов дрімота, володіє мною,
Віщує все природою сумною,
Що я помру, не збувшися примар.

Як той орел, що втратив гін до хмар.
Та є ще розкіш – плакати з лункою
Вітрів, що гідно борються з маною,
Щоб око ранку вийшло з-за котар.

Ці ледве явлені звитяги мозку
До серця вносять ворожнеч ясу –
Як диво мармурів, що поголоску
Веде у світ про Греції красу,
Порівнюючи фризи, що ми хвалим,
Із сонцем, тінню і величним шквалом.

1817

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ОГЛЯДАЮЧИ МАРМУРИ ЕЛДЖІНА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«