ОВЛУР ЖИВИЙ!

Related posts:

1. “Вона не знає: живий він чи ні!..” Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді […]...
2. СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...
3. ТРИ ЖОЛУДІ Олесю Гончару Осінній день на хуторі Надія Для нас у травах яблука збира, Від степових курганів вітер віє, І жолуді […]...
4. НА МОГИЛІ ОВЛУРА ДУДАЄВА Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, […]...
5. “Цей ліс живий. У нього добрі очі…” Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть […]...
6. ЧОГО НЕМАЄ НА МОЇЙ ЗЕМЛІ Покажіть хоч шматок землі, За який не пролита кров. Віднайдіть хоч одне село, За яке не поліг ніхто. Назовіть мені […]...
7. Садівники Добропорядні садівники Автоматами косять грядки Гіацинтів та орхідей. Пам’ять коротка в людей! Забули вони, як солдати Косили свинцем з автоматів […]...
8. ПОЛІССЯ І Тісно увечері. Душать прокурені стіни. Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс. Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні. Тепло. А голос […]...
9. РОЖЕВІ РУКИ Рожеві руки черпали обличчя, виганяли чорні птиці із вечора, відломлювали груди від крісел і скель, подібних до власних родин, стирали […]...
10. “Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…” Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим… Часто в дитинстві здавалось – за річкою Овлур свистить. Як тоді пахли під хатою […]...
11. ЧЕЧНЯ Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел […]...
12. РОЗРИВ Як усі: дотепер не було – То нічого й не буде. …Загуло, заревло, обдало І – ударило в груди. Це […]...
13. “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
14. “Раптом світ в зіницях затремтів…” Раптом світ в зіницях затремтів так, немовби я заледь не скоїв смерть комусь. Я руки опустив. Я відходжу від злоби […]...
15. “Коли згасає вересневий жеврій…” Коли згасає вересневий жеврій І на гаряче золото дерев Дряпіжно падає, мов хитрий лев, Біловолосий завирюхи мервій, Куди подінеться плакучих […]...
16. Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
17. V. “Підкрався круком до душі…” Підкрався круком до душі і серце розколов… І крапле кров, сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш […]...
18. ЛЮДСЬКІСТЬ П. Тичині Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем. […]...
19. “Хрещатий меч на красному щиті…” Хрещатий меч на красному щиті, Блиск панцера й звитяга заборола Через віки, як мудрість ясночола, Мене в труднім наснажують житті. […]...
20. “Чого кипить химерна кров…” Чого кипить химерна кров? Чого палає серце дике? Кипить, бунтується, горить, І в серці горенько велике? Химерна кров кипить-горить: Бо […]...
21. ТЕРЕЗА АВІЛЬСЬКА перед Твоїм обличчям небесних пожеж я – княжна без клейнодів топчеш усі мої маски й обличчя під ними стою беззахисна […]...
22. НУ, КАК? Якщо святі цей світ побудували Як дім свободи й радісних трудів, Хто ж обернув його сумні підвали В тюремні камери, […]...
23. СУРМАЧ Не крик архангельської сурми (Не вірю я в небесний суд), А тут ідуть народи бурні, Червоні маєва несуть. Хіба ж […]...
24. “Подивись не мене Йольцю…” Подивись на мене Йольцю – (Очі – вогкий сад). М’які лінії схили до мене – (Яблука в саду). Задрімав огник […]...
25. “Я в пазуху зайду тайком…” Я в пазуху зайду тайком, Неначе злодій до комори. Там пахнуть груди молоком, Між травами гуцульські гори. Нічого більше там […]...
26. ЖОВТЕНЬ Зрадив паву пісок ворушкий: буде пух в набивні подушки; буде сон, мов каблучка з руки, – коти-коть, золоті голівки… В […]...
27. ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...
28. ПРИТЧА ПРО СИЛУ Пан Яблоновський жив – не тужив. Довбуш у пана гіркого служив. Мав Яблоновський руки сталеві. В силі дорівнював шляхтич коневі. […]...
29. “Не впадайте у розпач (пролітають роки)…” Не впадайте у розпач (пролітають роки), Почувайтесь на відстані серця, руки, І топіте самотності сиві льоди, Поринайте у губ найсолодші […]...
30. “Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” Хай прийде суд, хай гряне суд суворий! Оросять спрагу вільги ручаї. Якнайулюбленіші власні твори Мені здадуться, наче несвої. І я […]...
31. НА ЗАХИСТ ЗИМИ На широкі поля, на плити, В тихі парки, в сумні сади Ще не встигла зима ступити, А ми кажемо: “Геть […]...
32. ГІГАНТОМАХІЯ Коротке слово, дике і туге, Звіринні крижі, троєкутні груди… Не тільки гір громовий апогей, Морські припливи і підземні гуди. Вона […]...
33. БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі […]...
34. 3 І справді він на обрії побачив Щось ніби постать людську! Чи не диво? Хтось там стояв, хтось у траві маячив, […]...
35. ПЕТЕФІ БІЛЯ МУКАЧВСЬКОГО ЗАМКУ-В’ЯЗНИЦІ Він схиливсь у низькім поклоні, кам’яніючи тої ж миті: схили – зненавистю перемиті, грона – кров’ю синьо-червоні… Як флотилії, на […]...
36. ДО ОРЛА Обох нас, орле стервоїдний, Знажає поле боротьби: Рвемо у других шмат послідній, Жаги нікчемної раби. Та чом не в мене […]...
37. CONTRA SPEM SPERO1! Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні, Проминуть молодії літа? Ні, […]...
38. СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...
39. “Виснажує і зраджує мене…” Виснажує і зраджує мене На цій землі уява небагата: Я розумію все людське, земне – Крім серця, що живе у […]...
40. СТРІЛЕЦЬ. З німецького, Ф. Шіллера – Не волів би-сь, милий синку, Йти з ягнятком на толоку? Вно пасеться божу днинку Берегами при потоку. – Ні, […]...