Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ТРИ ЖОЛУДІ



Олесю Гончару

Осінній день на хуторі Надія
Для нас у травах яблука збира,
Від степових курганів вітер віє,
І жолуді достигли, бо пора.

Іще високе небо полудневе,
Літають над оазою орли,
Де вікові і молоді дерева
Людськими іменами нарекли.

Три жолуді, що зріли-виростали
На вашому дубку-Степовику,
Довірливо мені на руки впали
І проростають в теплім сповитку.

Що в першому, – то наша мова-пісня
Сіяє, як зірниця світова,
І колискова матері первісна,
І пам’ять добротворення нова.

Що в другому, – то ваша кров, пролита
За чистоводдя степових криниць,
За цей чорнозем, де брати убиті
Лежать під небесами горілиць.

Що в третьому, – то золоте вінчання
Із мужністю святої доброти
І ваше таємниче проростання
В усі народи інші і світи.

Плоди, що ваші колихали крони,
Дали мені і крила, і знаття…
Три жолуді – так схожі на патрони –
Не для погибелі, а для життя.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ТРИ ЖОЛУДІ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР