ПОЛІССЯ

І
Тісно увечері. Душать прокурені стіни.
Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс.
Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні.
Тепло. А голос – як олово, голос.

Десь він іде, Коляда, десь ступає широко.
Прийде – і вкриють галявини радісні вруна,
Стане – і знов над борами, знов як щороку,
Гуси напнуть у блакиті незлічені струни.

ІІ
На осяяних схилах сон-зілля уже голубіє.
Вигинається небо над шумом соснових корон.
Ці бори золоті і ці шуми, що скліплюють вії,
Ці замріяні люди, що слова не чули: закон!

Тут земля тільки пестить, п’янить, вагітніє і родить,
Кожну гілочку млостю налив охмелілий тетрюк.
А далеко-далеко проходять тривожні народи,
І стрічається бурею зброя у тисячах рук.

Моє тіло струнке, мов посріблений гін осокору,
Рівно дихають груди, і кров тяжкоплинна, як мед, –
Доки кинуть і нас у степи, у мінливі простори
Спрага моря, брокатів і збуджений порив вперед.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

ВЕЧІРНЯ МЕЛОДІЯ Вечірній смерк окутує кімнати Настирливим роєм гризких комах. Голосять спомини довкола хати. У душу кане втома й дивний жах… В […]...

БІБЛІОТЕКÁРКА У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у […]...

Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...

ПОЛІССЯ ПІСЛЯЧОРНОБИЛЬСЬКЕ Білі берези, як від білокрів’я, (Мічений стронцієм сік). Біла краса білим холодом віє На всіх. Ніжнопастельні поліські пейзажі – В […]...

ПРОРОК Т. Шевченку присвята Він пас ягнята за селом Такий сумний, такий ще юний… В душі палкій бриніли струни – Ніким […]...

“Як вікно у глибоке Полісся…” Як вікно у глибоке Полісся – Цей синіючий скромний пейзаж: Над прозоре бліде рідколісся, Над рівнини безмежні піднісся Бережницький надгоринський […]...

ПОХМУРИЙ ГІМН Похилі чола, похмурі очі, розпука гола, мов свердлом, точить. Тривожний голос шепоче стиха, та зір навколо шукає лиха. Тривожні очі: […]...

СЛЬОЗА УКРАЇНИ Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]...

“До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...

ПРОЛОГ ДО СПОГАДІВ У спогадів на дні, як в зяючому кратері, Бушує попіл, виє тишина. Я згадую прозорі руки матері. Вона живе. В […]...

“Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...

“Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...

КВІТЕНЬ у небі без сльози чистий голос бузинової сопілки знов проминувши жінку й воду дитина з заплющеними очима веде за руку […]...

НЕРЖАВІЮЧА ЗБРОЯ В. Явору Нам імперський загрожував крук: “Якщо вас не скатую, то зваблю”. Все робилось, щоб вибити з рук українського лицарства […]...

Як візьмеш у мене очі як візьмеш у мене очі сонцями дивитимусь як візьмеш милиці в мене побіжу світлом крізь всевіт постукаю в кожну зірку […]...

МОЯ СХОВАНКА Я живу, як в колодязі: Бачу лиш зорі, Котрі кличуть мене, Щоб не спав уночі. Зодягаюсь хапливо. Ще темно надворі. […]...

“Ви чуєте, на вулиці – весна…” Ви чуєте, на вулиці – весна! Ранкові сурми звуть у високості І млостю переповнені у снах Старих дерев корякуваті кості. […]...

ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко… Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у […]...

“Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...

ПАЛІМПСЕСТ Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом […]...

ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...

“Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце […]...

Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...

СМЕРТЕЛЬНИЙ ПАДЕГРАС Земля кружляє у космічнім вальсі. Вітри галактик – вічні скрипалі. Гармонія крізь тугу дисонансів проносить ритми танцю по землі. І […]...

“Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...

В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...

“Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...

У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...

ГАЛЛИ О, невмолимі скам’янілі дні! Міцна рука над людьми і богами! …Чигає там, у сірій далині, Лягає горами за нами. Ми […]...

“Оце сьогодні згадував про вас…” Оце сьогодні згадував про вас… Пливли човни, співали хвилі й весла, І десь далеко ледве чутний вальс Будив і кликав […]...

БРАТИ 1 ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО Ну що б здавалось – ряса і коса, Євангеліє в панськуватих пальцях, Але коли з-під ряси провиса […]...

“Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...

ЛІТО У ГІНЦЯХ Неблизько до Лубен, до Києва далеко Лежить собі село на Удаї-ріці. Отам було мені і затишно, і легко, Спасибі вам […]...

“Ну чому ті хвилини кохання…” Ну чому ті хвилини кохання я не можу забути ніяк!? Десь далеко у білім убранні моя люба, тепер не моя. […]...

СУРМАЧ Не крик архангельської сурми (Не вірю я в небесний суд), А тут ідуть народи бурні, Червоні маєва несуть. Хіба ж […]...

“Заблудилось ягнятко в степах…” Заблудилось ягнятко в степах, Не гляділось, дурненьке, отари. Біга, мекає,- взяв його страх, Боляче своїм києм ударив. Загубилось у буйній […]...

“так спроквола надходить” так спроквола надходить найтісніша на світі ніч і заступає одним-едине моє вікно і заступає зеленими очима заступає червону потоптану траву […]...

ШМОН Шукайте і знайдете. (Святе Письмо) Стою – як мати народила: Без трусикiв, без панталон. Точнiсенько, як Аполлон, Безличний. А сержант […]...

ШЕВЧЕНКОВІ Гарно твоя кобза грає, Любий мій земляче: Вона голосно співає, Голосно і плаче. І сопілкою голосить, Бурею лютує, І чогось […]...

“Десь завмирає в ліщині…” десь завмирає в ліщині голубий зозулі голос скільки літ накувала? відгоріли пожари осені відпливли всі потоки у вічність блукає зима […]...

Related posts: