Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ

На схилах сивого Дніпра
В обручик грає дітвора.
Гуляй, Тамарочко, і ти,
Забилась трішки – то нічого.
Гуляй, дитя моє, коти
Обруч дитинства голубого.
Ти вже велика – третій рік,
Цей сад до сміху твого звик.
Всміхнулась, узяла обручик
І покотила – скік та скік!
Гуляй, дитя… А я піду
Туди, де пам’ятник в саду:
На нім – гармата і візок;
Акація цвіте, бузок,
Тут сплять герої-арсенальці…
Спиняюсь в вихорі думок.
Схиляю голову свою,
Кладу букет весняних квітів
Над прахом тих, хто у бою
Завоював нам право жити,
Хто виборов тобі в боях
Ці дні, Тамарочко моя!
Стоїть гармата і візок,
Акація цвіте, бузок,
Проходять хлопці-дніпрофлотці,
Десь на Дніпрі гуде гудок…

Десь пароплав загув… І з ним
Заходять спогади у сад:
Тут гравсь я хлопчиком малим,
Тут в Жовтні бивсь за владу Рад.
Давно… Вже ті й дуби змужніли,
Що ми в саду садили цім,
Уже й чуби нам посивіли…
Та порох держимо сухим!
Бо ще багато в небі туч,
Бо ворог тягнеться до круч,
Бо хочуть знов твого дитинства
Забрати голубий обруч…

Гуляй, дитя моє, коти
Обруч дитинства голубого…
Сіяє сонце з висоти.
За наші рани, за діла
Його нам Партія дала,
Як орден стяга бойового!

1938

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ