СМОРОДИНА

Related posts:

1. ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
2. БРАТАМ ПОЗА МЕЖІ Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті. Пасерби долі. Любі. Рідні. Безвольні. Зараз не вперше, а в сотий раз […]...
3. “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...
4. СТАЛІНІСТ Галіфе, і чоботи із рипом, І піджак з добротного сукна. На людей він рикав лютим риком І ходив селом, як […]...
5. ЛИСТ РОВЕСНИКАМ Ровесники, журитися ще рано. Цвітуть сади. Та що за дивина: фарбує пасма чуба невблаганно у срібний колір перша сивина. Ровесники […]...
6. ДО ЗЕМЛЯЧКИ Україно, рідна сестро, Пташко полохлива! Куди се тебе замчали Необачні крила? Перед тебе щасна доля З карими очима, А довічная […]...
7. ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...
8. Чому тебе не любить влада – знаю Чому тебе не любить влада – знаю, Ти перед нею завинив одним: Ти завжди був i є для них чужим, […]...
9. СОВА І СОЛОВЕЙ В гаю співав натхненно соловей Лилась навкруг мелодія жива. – Ото дурний, – подумала сова. Кому отут потрібен спів оцей. […]...
10. ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
11. “Тихенько відійди…” Тихенько відійди, відколивайсь, як звук, – холодний блиск води уже торкнувся рук. Це осінь почина дочасно брати квит – її […]...
12. “так спроквола надходить” так спроквола надходить найтісніша на світі ніч і заступає одним-едине моє вікно і заступає зеленими очима заступає червону потоптану траву […]...
13. “ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають…” ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]...
14. ПРО ІСТИНУ Мені відкрилась істина гірка. Народ мій – раб. А я його дочка. Це ж не народ, це просто віслючок, Бо […]...
15. ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...
16. ПРИ ВІДХОДІ. Співанка – Чо ти плачеш, дівчино єдина? Вшак ти видиш – не моя причина: Не рад би я від’їжджати – Гонить […]...
17. З ГІР НА СТЕЖЦІ На білому тілі берези Хрест витяла людська рука, Вниз кануть зі знамені слези, На стежечку ллється ріка. На стежці мотиль […]...
18. ЖОВТЕНЬ Зрадив паву пісок ворушкий: буде пух в набивні подушки; буде сон, мов каблучка з руки, – коти-коть, золоті голівки… В […]...
19. ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
20. ОДИН Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки. Замість кулі земної обробляю ділянку тепер. Я імперію стер. Власну гордість. Помаду […]...
21. ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
22. “Гори плечима загати…” Гори плечима загати, щоб не зсувалися на неї по ночах, аби опівночі циганка в кожне з вікон беззубо не всміхалася […]...
23. “Сумні без батька двоє діток цих…” Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одна пасе козу, друге пасе корову, А мати із […]...
24. БАЛАДА ЗОЛОТОЇ ЦИБЦЛІ Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши […]...
25. ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...
26. ЛИСИЦЯ-ЖАЛІБНИЦЯ У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і […]...
27. “І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалася сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами […]...
28. ЕТЮД З ВОРОНАМИ На цьому світі стільки ірреального шукаємо тверду земну основу грудневе пиво біля кафедрального і сірий день мугиче боса-нову відлига як […]...
29. “Прицокало, прибилось, притекло…” Прицокало, прибилось, притекло, Припало, пригорнулось, причинилось, Заплакало і – никма утекло Чорняве полум’я з печальними очима. До телефону – він […]...
30. Я Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. […]...
31. “Будь щедрою, хай плаче твоє листя…” Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвітай. Хай попліткує наволоч тілиста. Що є душа? – у […]...
32. ЗЕРНИНА Дозріла, у валку, а чи в снопі. Над нею гнулась райдуга коромислом. Земля і люди наші нескупі Їй віддали сподіванки […]...
33. “Поїхали на Сквиру, на гриби…” Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно […]...
34. ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
35. МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
36. “Ластівки літають над водою…” Ластівки літають над водою, і черемхи в’ється білий дим. Пожурися, дівчино, за мною, коли був я в світі молодим. Теплий […]...
37. СЛЬОТА За вологою шибкою дерево плаче, Сіре небо дощем капотить безупинно. Ну, чого ти болиш, моє серце? Неначе Щось у світі […]...
38. “О, світе мій…” О, світе мій, гірка моя молитво, скудель скорбот, ілюзій та дощів! Я птаха твоя сива перелітна, сліпий підранок серед комишів…...
39. “Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...
40. ВЗАЄМОДІЯ Як можна самотньому почуватись у світі, Коли довкруг тебе дерева і цвіти і діти, Коли все росте і цвіте й […]...