ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА

1
Вода прозора, мов сльоза,
І лебеді на хвилі,
І небеса – як бірюза,
Й вітрила сніжно-білі.

По берегах – ліси, й луги,
І трави по коліна,
І на галявинах стоги,
І м’ятний запах сіна.

В заплавах – зілля й комиші,
Човни й рибальські сіті.
І добре тут моїй душі,
Як рідко де на світі.

2
Хвиля хвилю по імені кличе,
Чайка чайці з-під сонця кигиче,
Лебідь ладу голубить крилом,
Закипає вода під веслом,
І вітрило за вітром пливе,
І усе це давно не нове,
Сотні раз переспіване диво,
А очей відвести – неможливо.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

“На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...

“Хай ніч буде тепла і синя…” Хай ніч буде тепла і синя, Хай місяць над морем пливе. Хай хвиля голубить каміння І чайка за обрій зове. […]...

“Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...

“На озера на глибокі…” На озера на глибокі залюбки виходить лебідь, а орел ширяє в небі, а орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, із […]...

“Глухо гуркоче прибій…” Глухо гуркоче прибій, Гори мовчать таємниче. Чайка над морем кигиче, Сумно й незатишно їй. Осінь надворі. Сльота. Пляжі безлюдні та […]...

ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце […]...

ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...

“От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...

САМОТНЯ ТОПОЛЯ НА БЕРЕЗІ ОЗЕРА Ще змалечку нордом хилитана й гнута, Стоїть вона, смоку напившись, руда. І листя, як миті, яких не вернути, На стрижений […]...

“На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...

ПОВІНЬ 1 Летим – присісти ніде літачку, Мов птахові крилом перепочити, Внизу вода… Вся низина залита, Мов комиші – вершки в […]...

МРІЯ Хвиля човника легкого І цілує, і гойда, Ширша моря голубого Наша юність молода. Приспів: Без вітру не родить жито, Без […]...

КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...

“Що ластівка у небі написала…” Що ластівка у небі написала крилом – достоту пушкінським пером? Що розчерком крила намалювала на хмарі, що біліє над селом? […]...

“Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...

“Чи журавки ячать…” Чи журавки ячать, Чи гудок загучав – Щось кигиче чи тужить чаїно? Я на берег примчав… Та пустельний причал, Та […]...

ЛЕБІДЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю […]...

CYGNUS (Сузір’я Лебедя) Чорний лебідь виходить із золотого ставу – карміновий дзьоб, червінь очей. Білий лебідь літає в пустельних тундрах мислі – магічні […]...

БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]...

“На поклик лебедя удосвіта…” На поклик лебедя удосвіта Серед осяянних небес Підвівся ліс в рожевих одсвітах, А з ним і степ, і світ увесь. […]...

ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...

ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...

ЛЕДА у гаю алювію білого блискавицею каскадою світла зійшов лебідь бог-лебідь мене покохав залебеділи верби шуварі зашуміли і на коліна стали […]...

ЧАЙКА Чайка смело Пролетела Над седой волной, Окунулась И вернулась, Вьется надо мной. Ну-ка, чайка, Отвечай-ка: Друг ты или нет? Ты […]...

“В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...

ОЗЕРА ДНЯ Озера дня У берегах ночі Пливуть у безвість. Пісня Всесвіту Розсуває береги До нескінченності. Людина – Маленький човник – Веслує […]...

ПОСЛИ НОЧІ Причалив човен сонця в пристань – у вікно на дубі і кинув на прощання сім червоних весел. Стовпи струнких тополь […]...

ЖРЕЦ ОЗЕРА НЕМИ Лунная баллада Я стою в тени дубов священных, Страж твоих угодий сокровенных, Кормчая серебряных путей! И влачит по заводям озерным […]...

“Чорні озера…” Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]...

В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...

“Сріблом чорніють озера…” Сріблом чорніють озера В засніжених кратерах. Смерч танцює На плоскогір’ї. Ріки – змії отруйні Метаються десь по розколинах. Гарячі джерела […]...

“Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...

2. ЗОРЯ Там, де нас немає і не буде, сніг упав на вежі і сади. В темряві жаріють без остуди вогники у […]...

ПЕЙЗА Продає новий пейзаж на базарі Сава: По зеленому ставку жовтий лебідь плава. – Хто картину купить, хто? – покупців він […]...

Моя туга колишеться моя туга колишеться на кучерях моря чайкою лине за вітром на обрії моє гніздо скалічене а дома ніде завжди кличе […]...

“Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...

Зернини маку зернини маку із зерен пшениці шорстку солому щоб зібрати хліби дванадцять братів журавлями з північним вітром грудьми об шиби сорочки […]...

ШУКАЮ В ЗОЛОТІ КАШТАНІВ У ранки памороззю ткані, Що ніжно студять втомлене чоло, Шукаю в золоті каштанів, І золото в волосся уплелось. Остання гіркість […]...

БЕЗ ВИГАДКИ Перекреслить ластівка крилом день за вікнами. Ніч дощами вмиє шибки, витре вітром… Що про осінь оцю собі я у пам’яті […]...

МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...

Related posts: