ПРЕДТЕЧІ

силуети щурів – мірка знята з кравця –

і пунктирних прогалин провідність:

сходять очі самиці сльозами самця

із табу визволяючи війни

переселення в нішу чи вихід із зон

сніг у лезі як вихід у зими:

не своїми очима відплаче бізон

ніші зору лишивши сухими

обопільність світів – у світах бумеранг –

архітектор панічної втечі :

у хитавиці сну гине мозку кора

з-під кори вислизають предтечі

вимикається світло і скрапує віск

сяють свічі – политі вазони:

в суїцидній культурі є спуск і узвіз

і несила зійти з перегонів

ця клінічна можливість побути в вогні

і шифрований випадків розклад:

є нагода забути свої позивні

скориставшись архівами мозку

і під настрій згадати умовно живих

для годиться із ними побути:

помолитися-випити –

що ми без них

без чиєїсь незримої суті

хмари – крапельниць сірі пости

поливаються день і обличчя:

катастрофа – маяк і на нього плисти

під бездомних щурів перекличку

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПУСТЕЛЯ ЧЕРГИ чудна податливість і опір у сплаві голизни-одінь: се територія циклопа у лабіринті володінь параметр володіння – скутість хвилини в покладах […]...

“Муміфікую вже, так, так…” Муміфікую вже, так, так, сувої споминів і втрат, гарячо-журний снігопад, можливість зрад, можливість волі, а під очима накип солі – […]...

“Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...

“Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...

НАЙВИЩА МРІЯ Сіли на лаві два куми в замрії. Нікуди нині обом поспішати. Хочуть згадати літа молодії Глянуть в майбутнє, Минуле згадати. […]...

РЕЙСИ падіж у скафандрах і не чуємо єдиної правди після виливів завивання від очей – ковпаків бунтівного нерва у переведених стрілках […]...

“Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...

“Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...

ХІД СПЕЛЕОЛОГОМ викидами випадків наближається ключник: яскрава мить – шлях лабіринтами встелений – це рай – удари свай – їхньої етимології в […]...

НАРЕЧЕНІЙ По Шляху Чумацькому у росах Буде вічність мчати коні, Я ж губамі у розкішних косах Позбираю зоряні вогні. Де світи […]...

ТАНА-ПОЛУМ’Я ТАНА-ПОЛУМ’Я ВОДИ – ТРИЛИКА: ОБЛИЧЧЯ НАД КОРЕНЕМ – ОБЛИЧЧЯ НАД МОЛОКОМ – ОБЛИЧЧЯ В МЕНІ Трипілля безмежного мозку (хрящами межа […]...

СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...

ПАМ’ЯТІ ДРУЗІВ Трагічно-сіре плесо Лети, Харон у вутлому човні. І два розмиті силуети За мить розтануть вдалині. Не зупиню, не пересилю, Такі […]...

З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...

“Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...

Не шкода Надій не шкода – і зітхання за ними безплідні, Байдуже сприймаю свої дріб’язкові невдачі, Дружу з небесами, вдивляюся в простори […]...

ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...

СЕНА Сена! Скільки є легенд про неї, Про її принадливу красу… Я іду в платановій алеї, Їй волошку з-над Дніпра несу. […]...

“Пошли нам, доле, тої миті…” Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]...

ВЕРХОВИНО Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]...

“Вже ціла зграя збіглась їх…” Вже ціла зграя збіглась їх Над чорним і роздутим тілом Затонських, Скрипників отих, Кому здохлятини кортіло. Бенкет шакалів і гієн… […]...

“Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...

ДВІЧІ ВВІЙТИ У ВОЇНА спогад сіллю забруднює свіжий слід у ході ахілесовій що псує ланцюжок провідних силуетів позолотою змія у горінні світів варіанти розвою […]...

“Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...

“В темряві ночі тополі тріпочуть…” В темряві ночі тополі тріпочуть. Тихо зітхає вітрець за вікном. Щось квіточки мов спросоння шепочуть… Боже, коли я засну тихим […]...

“Я діяв напролом…” Я діяв напролом, Як на фортецю перся. Я розхиляв чолом Твої розкішні перса. Моливсь, як на війні, Під кулями в […]...

ДО ЖИТТЯ Прихилля серця, мови любота, – з твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, я маю все, і навіть гіркота, щоб смак […]...

“Любов на вигадки тямуща…” Любов на вигадки тямуща, Бо їй чужа душевна лінь, – Це не брехня, а правда суща, Як свідчить досвід поколінь. […]...

Новорічне то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]...

“Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...

СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...

Сади будинків – цегляний едем Сади будинків – цегляний едем, де лагідно мовчать скульптурні звірі, де ранні позивні тремтять в ефірі,- ми їх на мову […]...

“Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...

“В голові під тюрбаном часто…” В голові під тюрбаном часто Не знайдеш мозку, Інод під короною Нема короля, Не під кожною рясою Помітиш монаха. Тому […]...

ЗАВ’ЯЗЬ ВИРОКУ зігріті помилками космосу ще до змагання зі схилів ям прозою смерти тяжіння віск паралелей долання викидів розмиває зустрічі в покладеному […]...

АРПАД У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто […]...

МАРІННЯ Це було десь – Байдужі пожежі, ніч, канонада. Доблесть, як епос. І зрада. І ліс, просякнутий кулями ввесь. Це було […]...

РЕКЛАМА Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ […]...

БРОНЬОВАНІ ДЗЕРКАЛА у гніздов’ї білих хлопців ніколи не припиняється реанімація катастрофи – поза пучками вимерзлих рук ся пролісковість весен в океані змивається […]...

ЮПІТЕР Античний бог прекрасну мав можливість Ставати лебедем, биком, дощем, Задовольняти надпотужну хтивість Жінок-богинь і власний плотський щем. Злітало з нього […]...

Related posts: