Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Гуляю я… Луг…”

Гуляю я… Луг…
І –
Гул у луг.
Диво: не сяє ясен овид…
Круговиду диво-гурк…
Луг… Я свищу ледь не Дунаю:
“Ану!” День, де лущився гул,
Гуля, і турка-крутія Луг
Тне, мудрогорд, умент
(“Ану!..” – луна
Гула за Базалуг).
Гуляю я… Луг.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


“Гуляю я… Луг…” - МОЙСІЄНКО АНАТОЛІЙ