Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НАД БОРИСТЕНОМ

Тирси густої довкола хвилюються спінені хвилі,
Вітер гарячий шумить, і хлюпоче під ним Бористен.
Дзвінко іржуть тарпани, вигинаючи спини у милі
Від повстяного сідла й шкуратяних вузлатих стремен.

Скити на них темночубі, смагляві, з палкими очима,
Владно сидять, наче в сідла вросли. У сназі бойовій
Гучно летить на бутних андрофагів орда незлічима,
Гострими стрілами сипле, що мокли в гадючій крові.

Бурею рине орда! У розлогій і буйній загарі
Гонить гурти, що захланно виловлюють мирних людей,
Ранить їх стрілами з луків,- отрута міцна невзабарі
Смертю жорстокою платить за сотні жорстоких смертей.

Гасне розпалений день. Як наморена гоном левиця,
В травах орда спочиває. І місяць, як рожа, цвіте.
Тіло в’юнке і спрагливе ставних амазонок рисниться,
Тих, що кохають жагуче – вбивають коханців за те!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

НАД БОРИСТЕНОМ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«