ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА СМУТКУ

І звідкіль воно хмара волохатая
Та моє серце тужно облягає?..
Борис Олійник

Чуєш, друже? Пугач крикнув “пугу”,
Мчиться вершник з Великого лугу.
В нього серце гнівом закипає:
Знов орда зажури наступає…

І гука він в дикому алюрі:
– Гей, не здайся ти журбі-зажурі,
Бо впіймають у незримі пута
Сивий смуток, зрадниця осмута
Та й зішлють на каторжні роботи –
На галеру чорної скорботи…

А в галери смолянеє днище,
Над гребцями нагаєчка свище,
Друг-товариш порядок уклякає,
Чорний ворон лихо накликає,
Точать душу сумнів та боління,
Ранить серце чайчине квиління…

– Тож вставаймо дружно та оружно –
Поб’ємо зажуру осоружну!
Хай над нами вороння не кряче,
Хай за нами доленька не плаче,

Хай піснярство – славне пролетарство –
Коронує радощі на царство,
А круг них поставить на сторожі
Мак червоний і червоні рожі.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати […]...

“Знов чомусь прийшла хвилина смутку…” Знов чомусь прийшла хвилина смутку. Попрямую у вечірній ліс. Запалю солдатську самокрутку Над окопом, що давно заріс. Ні, життя легкого […]...

Балада про вікна Вікна, чому ви так часто бліднете? Чому ви так плачете часто, чому? …У вашу прозору душу незбіднену Дивлюся крізь тишу […]...

БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...

ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ! Он люлі, люлі, химерний смутку! Шепоче вільха і верболіз; Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Ой люлі, люлі, […]...

ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...

УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. […]...

БАЛАДА ПРО ТРЬОХ СЕСТЕР Чи вітри нашептали, чи пташки перелітні, Що знайшлось три сестрички у веселому квітні. Та, як в дивний серпанок, в таїну […]...

ПАРУБОЦЬКА БАЛАДА Я летів красивим чортом На коні, як ворон, чорнім – Біла піна падала, мов сніг, – Ех, до тієї Чураївни, […]...

ПРИТЧА ПРО ДЕРЕВО СМУТКУ Розкошує син царя Еллади у віночку благородних рис. Чистим злотом ковані палати споглядає нудно Кипарис. Але є у зніженого бога […]...

“З серцем, повним смутку-горя…” З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить. “Хвилі, хвилі! Люту муку […]...

“Що від мене хочеш, тихий смутку?” Що від мене хочеш, тихий смутку? Чим і перед ким я завинив?.. Не впаде землі сирої грудка Ще на мене […]...

БАЛАДА ПРО МАРУСЮ ЧУРАЙ Яре сонце в древніх небесах, Віщі птиці в місячних лісах, Білі хмари, зорі на Купала, Подивіться, що зі мною стало. […]...

“Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...

“Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...

БАЛАДА ПРО ЗРАДУ В. З. За тими дверима, де шепоти хтиві і знада, Хмільні поцілунки й лукава олжа та бравада, За тими дверима, […]...

РУСАЛКА. Міцкевичева балада Ой що ж то за хлопець, хороший, вродливий? Що то за дівчина край його? Ходять над водою тихою ступою – […]...

“Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...

ГРАФ ГАБСБУРГ (Балада, 1273) І Ув Ахені, в пишній порфірі царській, В світлиці давнезній, у залі, Сидів король Рудольф в потузі святій: На трон-бо […]...

“Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В […]...

ЧОРНОСТОПЕЦЬ. Балада До кручі його привели – З палаючим зором орла! В серпанку вечірньої мли Він слухав, як битва гула. Стояв перед […]...

ЯКБИ ЗНАТИ Якби знати той сміх, що ранить, гей мечом, І наповнює душу грозою, Я зайшов би ся весь сатанічним сміхом І […]...

“І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...

БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...

БАЛАДА ПРО ТРЕМБІТУ Трембіта ніколи не грає веселої, Вона сповіщає про горе. Було це давно. Далеко в горах Жили легенди, Велети й Чугайстри. […]...

БАЛАДА ПРО КОБЗАРЯ ХВЕДОРА ХОЛОДНОГО Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде […]...

БАЛАДА ПРО ЖУРАВЛІВ Ні встати, ні звестись – такий був мій огонь… Лежали ми, гвитнівки стисши між долонь. Отак лежали ми… Вгорі, у […]...

ПОСЛАНЕЦЬ У панського огорода дівка плоскінь тіпає; Молоденький жайворонок дівоньку питає: – Чом ти, моя дівчинонько, такая оспала? Подивилась би на […]...

БАЛАДА ПРО ПОКЛИКАННЯ Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його […]...

“Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...

БАЛАДА: ЛИСТ ДОНЬЦІ Приїдь, дитино, на канікули в село, Мо’ будзагін без тебе обійдеться? В лікарню батька одвезли в район, А я вже […]...

БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ Як піднімається ранок і сонце услід, – Він виходить у степ на могилу, Повертає обличчя на схід, Випростовує постать похилу: […]...

СПАДЩИНА. Балада Співає колос, нива співає! Хвилястим гонам – краю немає! Під саме небо, де хмари вовна, Тече пшениця, зернисто-повна. Сідає в […]...

БІЛЬ Бачу знову полум’я заграв у рядках, які не спопеліли. Книжечку оцю подарував класик фронтового покоління. Гріється у ніжності руки сиза […]...

ГІРСЬКА БАЛАДА Пам’яті Юрка Корпанюка Орле дужий, орле вітрокрилий, Понеси мене у наші гори. Там потоків органи, Там Розтоки, як писанка, гарні, […]...

СУМНІВИ “Хто не сумнівається… той залишається у сліпоті”. Народна мудрість Всечасні сумніви (тугі, м’язисті) Скували ребра міццю ланцюгів. Без праведного гніву […]...

РИБАЛКА. Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка […]...

“О, суму, смутку, скільки суму…” О, суму, смутку, скільки суму По заході світила! Повились проліски в задуму; Кладуть на ноти тиху думу Озер ясних кадила. […]...

ЯКБИ Я БУЛА ДЗВІНКОЮ Ти мусів бути Довбушем, Черствим і рішучим, Що гордо ступає землею, Твердо цілує І пригортає як князь. Ти мусів бути […]...

БАЛАДА ЗОЛОТОЇ ЦИБЦЛІ Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши […]...

Related posts: