Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЗЕМЛЯ

Люба земле, европейська вітчизно!
Кров’ю метелик фарбує крила,
сівши на квіти твої,
Кров спориняє пащі тюльпанів,
Грає зорями в сплетах берізки
І полоще зерна твойого збіжжя.

Гріють люди свої посинілі руки
Над багаттям воскового квіття
І на полях наслухають, як виє
Вихор у жерлах важкої зброї.

Земле, за тебе не сором терпіти
І випити склянку гіркого плину,
Де важко злягла віків отрута.

За вечір, роздертий мокрим листям,
Де з водами вільно пливе й донині
Ржа пустельна зброї центуріонів,
За веж постаріле підніжжя,
За тінь перелітну склепіння,
Де під крильми сови мовчазної –
Мак, підтятий інеєм лез.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


ЗЕМЛЯ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)