Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Нам снили поліські пущі…”

Нам снили поліські пущі,
Гайдамацькі яри в полях.
І прийшли ми до них, живущі,
Подолавши пекельний шлях.

Повернулися із Берези,
З-за Байкалу та з Соловків,
Багатющі, неначе крези,
Гнівом часу, жалем віків.

Земле люба! Долини отні!
Це ж по вас на повстанський клич
Пробоєві проходять сотні –
Як воскресла з руїни Січ.

Від Чернигова до Чернівців,
З-під Лугані за гордий Львів
По залогах кипить упівців
Розбуялий, відплатний гнів.

І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам – визвольникам України –
Не приречено умирать!

І так радісно, рідна земле,
Кров пролити за твій розмай,
Де покару тяжку приємле,
Ворог волі, злютівши вкрай.

Красний часе! Немов по бруках,
Важко-дужа гуде стопа
Войовничих, бронзоворуких,
Повнозбройних борців УПА.

Львів, 1944

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


“Нам снили поліські пущі…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)