Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КОНІ

Одкрий ріки, де зорі над скиртами,
Де в ситнягах нуртують коропи,
Гнучи на прив’язі нові стовпи,
Тілисті коні крешуть копитами.

Гривасті шиї, квітчані стяжками,
Лукаво гнуть до звабної тропи.
А з-над могили кличуть у степи
Перепілки дзвінкими голосами.

Чекання сповенна, урвалась ніч.
Немов підстрелений, кувавкнув сич,
Передчуваючи боїв загару.

І коні вмить, піднявши козаків,
Пішли навскач, гойдаючи, як хмару,
Смарагдя тирси й просинь васильків.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

КОНІ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)