“Гуде вогонь – веселий сатана…”

Гуде вогонь – веселий сатана,
червоним реготом вихоплюється з печі…

А я чолом припала до вікна,
і смуток мій бере мене за плечі.

Сама пішла світ за очі – аби
знайти від тебе крихту порятунку.

Мої думки, як дикі голуби,
в полях шукали синього притулку.

Сама втекла в сніги, у глухомань,
щоб віднайти душевну рівновагу.

І віднайшла – гірку печаль світань.
І п’ю, немов невиброджену брагу.

І жду якогось чуда із чудес.
Читаю ніч, немов би чорну книгу.

Якщо кохаєш – знайдеш без адрес
оцю хатину за морями снігу.

І відпливаю поночі одна
на кризі шибки у холодний вечір.
І спить в печі веселий сатана,
уткнувся жаром в лапи головешок.
І так до самих синіх зоряниць,
до світанкових поїздів ячання –

до безміру, як в темряві зіниці,
тривожно шириться чекання…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Вогонь не гуде. Дим не валить…” Вогонь не гуде. Дим не валить. Страху нема за стріху. Не вийшли кричать, бігать, гасить. Дзвонів не чути. Тихо. І […]...

“Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...

‘САТАНА’ Ей было двенадцать, тринадцать – ему. Им бы дружить всегда. Но люди понять не могли: почему Такая у них вражда?! […]...

“Веселий кущик прошумів…” Веселий кущик прошумів, Омив деревами листя. І діти вибігли з домів – Пашать азартом лиця. В калюжах світиться блакить – […]...

“На порозі гість веселий…” На порозі гість веселий – Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? Хто під вогке рокотання Малих […]...

“В столичном немолкнущем гуде…” В столичном немолкнущем гуде, Подобном падению вод, Я слышу, как думают люди, Идущие взад и вперед. Проходит народ молчаливый, Но […]...

“Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...

ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...

“Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...

ВОГОНЬ (“Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує…”) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, по вигинах своїх він настрій мій формує: сюди-туди хить-хить, назад-вперед-угору, горить душа, горить, і […]...

ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...

“Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...

“епідемія простору все ще тріпоче умами…” епідемія простору все ще тріпоче умами, за державою снігу усе ще столиця сама… їм і жити замало, і солодко жити […]...

ЗАПРОШЕННЯ Заглянь до подвір’я, сідай біля тину. Тут двері відчиняться в кожну хатину. І в білому кухлі жіноча рука Тобі на […]...

ВОГОНЬ-ДЕРЕВО Мандарини надумав зрубати сухе вогонь-дерево навпроти пагоди, але потім задумався і зробив із нього пам’ятник. Написано: “Вогонь-дерево дало свою кров […]...

ВОГОНЬ НА ОБРІЇ Град зірвався, гострий, наче кремінь, На байрак опівдні впала темінь. Де шукать розжохканих корів? Їх, таки зібравши, після грому Кожну […]...

“Пригас вогонь важкого бою…” Пригас вогонь важкого бою – І я крізь подув крижаний Іду незнаною тропою Під сірим небом чужини. Навколо хмуряться простори, […]...

“На березі Він вогонь розклав…” На березі Він вогонь розклав. Петро в човні не знаходив місця і кинувся в море, добрався вплав апостол, що тричі […]...

ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – Де ви, душителі?.. Контрреволюція! Тиша. Надгробне холодномармурове мовчання – Сиво сріблясті кремлівські ялини, покручена цвинтарна горобина… Гіркі почуття: крик […]...

ПОЗИЧАТИ ВОГОНЬ Це сьогодні не всім відоме. Дивлюсь у кого димить комин. Не видно. Біжу аж на край села. Хатина мала. Ще […]...

“Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід…” Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід. Я лід топив (чи піт зросив гіркаво?) Але до таїни (жалі, жалі…) […]...

ПРИКАЗКИ. ІКРА Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, […]...

“Коли магічний голубий вогонь…” Коли магічнй голубий вогонь На банях блисне сяйвом самоцвітів, – Меткий чуттям Аллах би не провидів Того, чим снить небесна […]...

СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...

“Вогонь догорів. Дотліває зола…” Вогонь догорів. Дотліває зола. Веселою ніч і хмільною була. І пісня лунала, і чарка кружляла, І душу душа у любові […]...

“Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...

РІЗДВО Стемніло – скінчилася денна робота, Вже й світло на табір упало, як шок. Я на ніч в барак, мов у […]...

КОЛО ЗМІН Жаркий, духотний день, зомлівши, мов стовп, упав на груди ночі. Що ти згубив, не знайдеш більше, і час надію розхлюпоче. […]...

“За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...

“Сміх і щебети, і галас…” Ш. Сміх і щебети, і галас… Десь із кожного двора Позбиралась – позбігалась Для розради дітвора… Знайдеш, материне око, Де […]...

“Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...

“Якщо в дальньому зимовому лісі…” Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже […]...

ОЙ, РАДІЄМ НЕ ДАРМА + Ой радієм недарма: Чарівниця зима Простелила килими Радо гратись вийшли ми. Гей, гу! На снігу Погуляти вийшли ми. Біло, […]...

ВАЛЬС Цвіт на каштанах помірно, покірно погас. Ах, не зів’яв, а погас, наче люстра у залі… Все проминуло, немов старовинний романс, […]...

ЯК ТУЖИТЬ ТРЕМБІТА Співцеві “Швейцарії” Як тужить трембіта, як грають отари, Як срібно дзвіночки ридають! Як квилить узлісся, як плачуть флояри, Як ревне […]...

“Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...

ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...

ОСІНЬ І ВІТЕР Ні рубінами, ні топазами, ні золотом Вже мене не підкупить, не звабить осінь, Стара та похітлива жінка. Беззубого рота й […]...

МУЗИКИ Ой, заграли музиченьки на горбу, Аж гуде, так бухка бубон: бу-бу-бу! Скрипка співом, срібним співом залилась: “Гей, до нас, веселі, […]...

“Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...

Related posts: