Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Сняться ниви – гривасті коні…”

Сняться ниви – гривасті коні!
Крізь гарячий сухий туман
Коливають вітрів погоні
Жовтополий безмежний лан.

Житнім хлібом, гречаним медом
Духмяніє стара земля,
Мов під синім небес наметом
Довге свято Сварог справля.

І не знаю, скорботну вразу
Чи розраду віщує сон.
Буде, буде мою екстазу
Чаклувати ясний полон!

І в обмарі, немов у сконі,
Я дознаю, підвладний сну,
Що в минуле гривасті коні
Заманили мою весну.

1954

“Сняться ниви – гривасті коні…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)