Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



МАЗЕПА VIII

В тривозі хан. І серце в’яне.
Оксана зникла. Все дарма.
Він од любові, наче п’яний…
А раз нема його Оксани,
То і життя йому нема.
– До мене! Гей, сідлайте коні,
Відважні вершникі мої!
Степ затрясеться од погоні,
В садах замовкнуть солов’ї…
Хай до шабель сверблять долоні, –
Узнають всі мою могуть.
Коли ж догнать не зможуть коні, –
Гяурів стріли доженуть!

Вперед, о вершники! До брані!
Загін готов. Сіяє хан,
Немов алмаз в своїм убранні…
Він очі виріже кохані,
Гнучкий її зламає стан!..

– Вперед, о вершники, вперед!
Він весь, немов кривавий бред…
І одчиняють дзвонні брами
Раби смуглявими руками…
Татари в сідлах, як один…
І в гори вирушив загін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

МАЗЕПА VIII - СОСЮРА ВОЛОДИМИР
«