Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МАЗЕПА (Уривки з поеми)

…………………………………………………………………………
Учись, Іване!.. І любов,
Свою любов до України
Вмій влить у формули чіткі,
Умій спинить гарячу кров,
Рух нерозважливий руки
І стиснуть серце, коли треба.
Хай пада все, палає небо,
А ти іди спокійним кроком
До точки, що намітив оком.
Учись війни у ворогів,
Вивчай удачу їх і зброю,
І слава піде за тобою,
Немов за піснею мотив.
І хлопчик слухає, мов п’є,
Слова послушниці чудові,
Неначе серденько своє
Він стиснуть хоче, й хмурить брови,
Голівку чорну нахилив
Перед лицем негоди злив,
Мов приготовився до бою
З непереможною судьбою.
Він на війну зміняє мир,
Щоб у вогні згоріти щиро.
Неначе струни дивні ліри,
Далекий дзвонить монастир…
Там золоті Софії дзвони
Пливуть над містом монотонно.
Івана кличуть і гудуть:
– Залізним будь, залізним будь!
Умій боротись до загину
Й свою нещасну Україну
На чужині ти не забудь!

– Ні, не забуду! Я іду
До тебе, краю мій убогий!
…………………………………………………………………………
– Я так люблю твої дороги,
моя Україно сумна!
Ти на груді моїй, мов рана…
О, як залізно вірю я,
що час визволення настане,
і шабля золота моя,
Мазепи, гетьмана Івана,
над трупом ката засія!
Скоріш коня мені, коня!..
…………………………………………………………………………
…Ось по кімнаті
іде його старенька мати,
благословля його хрестом:
– Готовий будь! Збирайся, сину!
Народ хвилюється кругом.
Будь оборонцем України,
що на шаблюки точить рала.
Тебе народ і Бог обрали.
Надінь шолом і меч візьми,
стань на чолі, здійми повстання,
хоч і чека тебе на теє
страшна дорога Моїсея,
доноси, зрада і вигнання…
Та доля зрадників така.
По їх дорозі в бурі часу
колись прийдуть нестримні маси.
Хай не здригне твоя рука,
будь смолоскипом днів нових!
Хай ти згориш, і вітру сміх
розвіє попелом надії, –
той не живе, хто жити вміє
з душею темною раба.
Життя ж – це вічна боротьба,
і тільки сильними народи
куються в нації, ідуть
крізь бурі в радісні походи,
торують для нащадків путь.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

МАЗЕПА (Уривки з поеми) - СОСЮРА ВОЛОДИМИР