“Коли я чую від мого онука…”
Богданкові
Коли я чую від мого онука
З дитячих уст Шевченків заповіт,
На серці тепло – не вмирає міт
Про вічність роду, що не знає бука.
Тоді, з-під пазуря орла (чи крука!)
Прарідні звуки у нерідний світ,
Неначе Фенікс, од смертей воріт
Летять під небо, ніби стріли з лука.
О люба мово родових синків!
Ти продзвеніла крізь виття віків,
Хоч зайди прагнули тебе вбивати.
І, взявши в обзір великодню виш,
Радіє батько, тріюмфує мати,
Бо ти Тараса словом веселиш.
На Тарасовій горі, 1990.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
- “ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...
- “Коли ж повториться червневе свято…” Миколі Скелі Коли ж повториться червневе свято, Що винничани вдало провели? І змовкли чвари й наклепи хули, Які Дубина й […]...
- НЬЮ-ЙОРК Метай до неба стріли хмаросягів, Нових віків короно осяйна! Бродвейських мерехтів височина Керує владно боротьбою змагів. Бетон і скло не […]...
- БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
- “Україно моя, моя люба Вкраїно…” Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про все те розкажу, як тебе […]...
- КУЛІШ У ВЕНЕЦІЇ “Споконвіків було предвічне слово І слово – Бог. Яке значне життя! Через епохи, здвиги, смерть, життя Воно пройшло і сяє […]...
- НА МОГИЛІ МОГО БРАТА А Весна ся вернула, всі пташки щебечуть, Всі квітки зацвіли докола, То ж піду на цвинтар – не піду, полечу […]...
- “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
- “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
- “Я вийму суворий жереб…” Я вийму суворий жереб Німого навік буття, І мій пересохлий череп Простору замкне виття. І кості мої мандрівні Зупинять похід […]...
- РІДНА МОВА М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка […]...
- “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
- “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
- ХЛІБ МОГО ДИТИНСТВА 1. Лан. Хвиля. Жовтий пилок… і жайвір… А голубінь. А глибина зіниць. А спокій. Членується промінь на остюки, прозориться думка-а-а… […]...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- ЗЕМЛЯ Люба земле, европейська вітчизно! Кров’ю метелик фарбує крила, сівши на квіти твої, Кров спориняє пащі тюльпанів, Грає зорями в сплетах […]...
- “Берегами блукаю…” Берегами блукаю По траві-мураві І стежки відкриваю У високій траві. І вертаються ними У дитинства краї – Аж до першої […]...
- “Коли ти в білому прийшла…” Коли ти в білому прийшла Й нагнула постать тонкостанну – Умить розтанула імла Важкого темного туману. Немов жаркі твої уста […]...
- “Ми живемо в межиріччі ста століть…” Ми живемо в межиріччі ста століть, Сто віків лежать за нами, наче гори. Я зірву для тебе яблуневий цвіт І […]...
- “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
- CАНДОРМОХ На смерть людей везли машини тягарові Людей. Стріляв у голови чекіст. А Кремль хотів сховати річку крові Під мурами сумних […]...
- “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
- НА МОГИЛІ ЗВАНОГО МОГО БРАТА МИХАЙЛА ДУКАЧА У ЗАСТАВНІ “Чого мовчить він, як могила? – Усі камраття говорили, – Чого він плаче уночі, Чого, на стойці стоячи, Скитається, як […]...
- “Коли звалив міцний Геракл у пил Антея…” Коли звалив міцний Геракл у пил Антея, Як вітер валить повний колос до ріллі, – Вдихнула моці в груди сина […]...
- ДО МОГО ФОРТЕПІАНО Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]...
- ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
- ДО МОГО РОДОВОДУ Я – з колишнього Дикого поля, Перевитого піснею й житом, Де коли й ночувала сваволя, Та на ранок прощалась із […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
- Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком, Підростає Святослав, Вже він має лук і стріли, Вже й меча собі придбав. З лопухами […]...
- “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- “Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- “Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- “Коли ж порине ярий борвоспад…” Коли ж порине ярий борвоспад, Який клекоче під грудьми стовирно? Тобі не треба янгольських порад, Що повівають крилами сумирно. Пече […]...
- “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
- “Коли в життєвому циклоні…” Коли в життєвому циклоні Знемога душу обійма І думи – зморені і сонні, Ти йдеш – і падаєш сторчма… Ти […]...