Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Дитинство Святослава

Тихо лине рік за роком,
Підростає Святослав,
Вже він має лук і стріли,
Вже й меча собі придбав.

З лопухами він воює,
Тяжко нищить будяки,
Горобці його бояться
І жахаються шпаки.

Й свойому товаристві
Він давно за ватажка,
Хай хто-небудь не поцілить
В саму шию будяка, –

Одбере меча і лука
І не візьме на війну:
Хай, мовляв, ще дома вчиться
Боронити сторону.

Прибіжить на стайню часом,
На коня – і в степ летить,
Не натішиться вояцтво, –
Серце матері тремтить.


Дитинство Святослава - ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР