Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Коли в життєвому циклоні…”

Коли в життєвому циклоні
Знемога душу обійма
І думи – зморені і сонні,
Ти йдеш – і падаєш сторчма…
Ти сам-один, і снігом суне,
Проте іди,
іди,
іди,
Хоч сніг зневірою і сумом
Завіює твої сліди!
Іди й не думай про негоду,
Іди – на зло холодній млі,-
Не стане сил – позич в народу,
Позич у рідної землі.
Іди в обійми завірюхи,
Іди наосліп – крізь югу,
Бо знай, що тільки слабодухих
Вона завіює в снігу!

1963

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


“Коли в життєвому циклоні…” - ГНАТЮК ІВАН