“Коли в життєвому циклоні…”

Related posts:

1. “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
2. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
3. “Коли б я мав хист маляра…” В. Симоненкові Коли б я мав хист маляра, Я змалював би молодого дуба, Міцного дуба на широкім полі – Серед […]...
4. ТОНКА НИТОЧКА Щоб не порвалась ниточка тонка, Легенька, ніби срібна павутина, Так тихо осінь колихає сина, Щоб не порвалась ниточка тонка. Ця […]...
5. “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це […]...
6. “Нема – як муки ностальгії…” Нема – як муки ностальгії, Нема – як смерть на чужині,- В тривожних споминах – завії Ще й нині плачуть […]...
7. “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
8. “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
9. “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
10. “Українське військо, мов з могили встало…” Українське військо, мов з могили встало, Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло, Розгорнуло прапор сонячно-блакитний… Прапор України! Рідний, заповітний! Вільну […]...
11. “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
12. КОЛИ ПОВЕРНУСЯ Коли повернуся до вас, вже одягнутий в камінь, – Я камінь зніму із душі і квадратних рамен І стану легкий, […]...
13. “За межами двадцятого століття…” За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття, – До неба звернеться душа людська. Живого Бога […]...
14. БУТИ ЧИ НЕ БУТИ Вже в душі засіялось зимою, Вдарило вітрами зусібіч. Що це раптом сталося зі мною Серед катаклізмів протиріч? Йду наосліп і […]...
15. “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
16. 3. ЛЬВІВ Скриплять колеса чорного ридвана. Йдуть круторогі, як ішли віками По цій землі – по цій одвічній рані, Затуленій лавровими вінками… […]...
17. НА МАЙДАНІ Я не ридав од щастя на Майдані, Я знав, що кожна власть од сатани. І ті грішитимуть, що Богом дані, […]...
18. “Не дивися так печально, брів похмуро не підводь…” Не дивися так печально, брів похмуро не підводь. Усміхнись і просто вимов: “Божевільний, не підходь. Не ходи сумний та кислий, […]...
19. “Коли я чую від мого онука…” Богданкові Коли я чую від мого онука З дитячих уст Шевченків заповіт, На серці тепло – не вмирає міт Про […]...
20. “Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...
21. ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...
22. “Що гордий Рим данину роксолянам…” Святополкові Шумському Що гордий Рим данину роксолянам – Землі моїй – пригноблено платив, У тих реаліях немов із див, Бо […]...
23. БОРОТЬБА Починається з потиску рук, З традиційного ритуалу, Де обійми, букети руж І вітальні поклони залу. Починається хитро й скритно: Як […]...
24. “Коли звалив міцний Геракл у пил Антея…” Коли звалив міцний Геракл у пил Антея, Як вітер валить повний колос до ріллі, – Вдихнула моці в груди сина […]...
25. ПОВЕРНЕННЯ Я йшов і йшов по синім узбережжі, Мовчали гордо скелі кам’яні. Лиш паморозь осіння на одежі Та сутінки і марення […]...
26. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
27. “Коли моя мати заходить до церкви…” Коли моя мати заходить до церкви, вона нікого не помічає, доки іде на своє місце. Вона зупиняється маленькою дівчинкою, майже […]...
28. “Коли осінь зірваний листок…” Коли осінь зірваний листок Закружля на золотім крилі, – Пам’ять, висвіти якийсь куток На моїй знедоленій землі. Може, під вербою […]...
29. РОЗГОРНУТИ КНИГУ Книгу життя розігни, бо промкнулась трава крізь окладень і рядок голосний, мов струмок, ниже літер розсаду. Ось над урвищем хмар […]...
30. “Коли Каган під’юдив норов Коби…” Коли Каган під’юдив норов Коби І, вкоренивши скрізь голодомор, Пустив на той світ, сіючи роздор, Мільйонів сім ратаїв, без хвороби; […]...
31. “О принесіть як не надію…” О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Хоч […]...
32. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
33. “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
34. “В Холодній Балці ніч відьмяча…” В Холодній Балці ніч відьмяча, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці […]...
35. КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
36. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
37. ЛИЦЕМ ДО ЗЕМЛІ Коли небо стане тріщиною між душею й тілом. а хмари на даху міста, роздерши нутрощі об шпилі брехні, тріснуть миттєво […]...
38. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
39. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
40. “Дні зводятья і падають за кін…” Дні зводяться і падають за кінь У тихе плесо синьки і цинобри. Перетинає обриси країн Невидимий і найгостріший обрій. Лягли […]...