Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ДО МОГО РОДОВОДУ

Я – з колишнього Дикого поля,
Перевитого піснею й житом,
Де коли й ночувала сваволя,
Та на ранок прощалась із світом;

Де козацькі зимівники тихі
Вирували дітьми і бджолою,
Та окілля, натерпівшись лиха,
Окропилося кровію злою;

Де не з доброго дива – з потреби
Брали в куми шабелечку-сваху
Та, щоб бути поближче до неба,
Насипали кургани край шляху;

Де з ординця, тевтона і пана
Аж під хмари курилося клоччя…
А коли потрапляли в аркани,
То плювали катам межи очі;

Де зродилися пісня і мова
Та з народами визріло братство,
Де сопілки душа калинова
Нам дорожча була за багатство;

Де під ясними зорями в росах
Виростають землі оборонці
Та чорнозем, і люди, й колосся
Набираються сили від сонця.

У мого степового розволля
Честь – найперше, не шати й клейноди…
Я – з колишнього Дикого поля,
Де раби не водилися зроду.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


ДО МОГО РОДОВОДУ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР