ДУМА ПРО КЕМПТЕН
Що у Кемптені, місті баварському,
Та збирались вірнії християни,
Війною гнані,
До церкви Богу молитися,
Буйними жалями перелитися:
“Боже Великий, Єдиний!
Вкороти наші страждання,
Спаси-порятуй від московського полювання”.
Як зачули тую молитву
Та три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені, –
Стали автами прибувати,
Чорною хмарою церкву облягати…
Тоді вірнії християни,
Війною гнані,
Навколішки ставали,
Руки підіймали,
До Матері Божої промовляли:
“Мати Божа, заступнице наша,
Ти врятувала Храм Почаївський,
Ти покривили славу козацькую,
Спаси-порятуй від загибелі
Віру християнськую,
Не допусти до хижого плюндрування
Люд український”.
Як зачують про тую молитву
Та три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені, –
До церкви йдуть,
Гуму жують,
Людей прикладами б’ють…
Тоді вірнії християни,
Війною гнані,
Один одного за руки брали,
До кам’яної підлоги припадали,
Словами промовляли:
“Краще нам, невинним людям,
Отут на чужині кістьми лягти,
Ніж у московську неволю йти:
Білим тілом гноїти бори сибірськії,
Заповняли надра уральськії,
Щоб над нами жирували кати кремлівськії.
Чуєш, Сталіне, бусурмане окаяний,
Від української крови п’яний?
Умремо – не підемо,
На поталу не підемо!”
А три кати-людоїди, гепеушники,
Ще й сімсот жуйців,
Нерозумних людців,
За московське золото куплені,
Людей тих хапають, на авта зганяють,
На схід везти споряджають.
Тоді Матір Божа, заступниця наша,
До благаючих людей обернулась,
Нащадкам Вашінгтона в серце жаль поклала,
Рятувати люд український послала…
Матері Божій, заступниці нашій, –
Слава! Слава! Слава!!!
Гей, люд український Бога хвалив,
Радісно говорив:
“Слава! Слава! Слава!!!”
Кемптен, 1947. Музика Г. Китастого