ШЕКСПІР
До нього завжди! Він – верхів’я гір.
В його ногах – заквітчана галява.
Звитяга світу, вік кипить – як лава,
Сягнувши думкою далеких зір.
Дарма хвалькові на незрілий твір,
Неначе блазневі, спадає слава, –
З-під рук митця виходять величаво
Кати, нікчеми й королівський клір.
То, мов дитина, ніжний, то суворий,
Він ласку матері, вагання, спори
Кладе майстерно в ковані рядки.
Нехай у захваті не в міру п’яний
Чи в гомеричнім реготі різкий,
Тоді найбільший він, коли людяний.
(3 votes, average: 4,67 out of 5)Related posts:
- КАРЛО XII Твоя рука, простягнута на схід, – Дороговказ племенам і народам, Що зваглим душам, рікам повноводим, Несе вири, а не мулястий […]...
- “Прийшов Шекспір до нашого Тараса…” Прийшов Шекспір до нашого Тараса На тому світі, де з усіх віків Збирала Муза славних віршників, Яким захоплено плескала маса. […]...
- МОНАСТИР (Мініатюра) Вранці – сонце, і небо чисте, І пташині раідсні хори. О, хвала, хвала Тобі, Христе, Ізцілилося серце хоре! І пожовклій […]...
- ШЕКСПІР Блукав я сам у браконьєрськім строї В гаях зелених Англії старої, А вколо, в затуманеній далі Проходили і блазні, й […]...
- ГОМЕР І ШЕКСПІР І Бувало так на світі, що й Гомера Унівець повертали, і Шекспіра. Ревла тогді гарматами Мегера, Мовчала мовчки тихострунна ліра. […]...
- “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...
- МИСТЕЦТВО ОРАНКИ У землю – плуг! П. Г. Тичина Велике діло – оранка. Коли ореш майстерно, всі бур’яни і стерні, усе зужите, […]...
- “Поїзди прокричать і затихнуть…” Поїзди прокричать і затихнуть, М’яко вляжеться ніч у степах. Як дитина, засне Україна У садах, у зірках, в колосках. Буде […]...
- ПАМ’ЯТІ ВАДИМА ДОБРОЛІЖА Прощай, посвяті відданий Вадиме! Твою далеку потойбічну путь Нехай троянди цвітом обів’ють, Коли сурма архангельська густиме. Мистецтво рук, жагою невситиме, […]...
- НАРОДЖЕННЯ Коли народжується дитина – Перша дитина у юної матері, То кожна довга-предовга хвилина Неспокоєм батькові серце затьмарює. а радість пізніше […]...
- МИТЬ Втечу в країну землетрусів, Породичаюся з вогнем, Залишивши несправжніх друзів, Рядки несправджених поем. В непризвичаєні потреби, В незаспокоєні краї Втечу […]...
- В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...
- ПРИСЯГА Буяйте цвітом, степові широти! Дзвени світами, славо козаків! Клянуся серцем, на віки віків Мене в бою нікому не збороти. Клянусь […]...
- З Олександра Пушкіна СОНЕТ Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його […]...
- “За стінами хати шумлять явори…” За стінами хати шумлять явори, У грубі жаріють вуглини. Під вікнами скиглять осінні вітри, Гойдаються перші сніжини. Надходить зима. І […]...
- КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- ПРОСТОТА Хоч радію, та дивно: очі в мене сумні. “Ти доросла дитина”, – часто кажуть мені. Я і справді неначе десь-таки […]...
- ДУМА ПРО МАЙДАН От і дожились, договорились, Домітингувалися – і квит. На нужді людській озолотились Демагог, пройдисвіт і бандит. А була ж близькою […]...
- ЯНІВСЬКИЙ ЦВИНТАР Ми персонажі “Одіссеї”, що потрапили у викривлені кола. Поема – небо без кінця, а небо – дерево життя, життя записано […]...
- ЗАКРЕСЛЕНІ РЯДКИ Немов колючий дріт, закреслені рядки, – Мої думки страшні, можливо, найдорожчі. Це слід мого пера, жорстокої руки, Як смерть, всевладної […]...
- ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]...
- МЕЖИРІЦЬКІ ГОРИ Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- “Любове, творчости наснаго…” Любове, творчости наснаго, Веди людей до Каджураго, Нехай у камені уздрять Палання тіла, раю благо. Нехай розпалений самець Оголить пристрасти […]...
- РІЗЬБАР Бриластий мармур грає білиною. В надхненні зваг, окрилений луною, Набуток надр обколює різьбар. Аж терпне стан… Який суворий чар Зате […]...
- “Минулося. І вже не треба…” Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І […]...
- ДОЗРІВАННЯ Синові Богдану Так, на межі весни і літа Вже не співають солов’ї, – У гніздах підростають діти І клопоти у […]...
- ЛУК’ЯНЕНКО Серед чернигівських січовиків Тебе, гінкого підлітка, не знали. Та їхній порив, краючи навали, Сягнув мети, достойної вінків. І, наче мудре […]...
- “Мій дух витає в дальній оболоні…” Мій дух витає в дальній оболоні Поміж ланів, де в теплому полоні Могили сонцем золотять верхи, Де сталлю плуга зорані […]...
- ДО ГЕТЬМАНИЧА ДАНИЛА Нас, древніх віток, меншає щороку, І давню славу, гойну і широку, Талує плебсом збурена доба. Споконвіків, жадаючи раба, Нас обкрадали […]...
- СЕКВОЯ Яр. Коропеєві Ще не свистіла Дарія стріла, Мовчала праща на правиці галла, А ти висоти в сонці покликала І з […]...
- “Суди мене судом своїм суворим…” Суди мене судом своїм суворим, Сучаснику! – Нащадки безсторонні Простять мені і помилки й вагання, І пізній сум, і радість […]...
- ДО ЗЕМЛЯЧКИ Україно, рідна сестро, Пташко полохлива! Куди се тебе замчали Необачні крила? Перед тебе щасна доля З карими очима, А довічная […]...
- ТУРЧИНОВСЬКИЙ Меткий, прудкий і на пригоди ласий, Ще юнаком він кинув батьків двір І в світ поплив, у неоглядний вир, Забувши […]...
- БІЛИЙ КІТ Вертаючись пізно вночі до готелю, заляпаний від голови до ніг пітьмою, майже випускаю надвір білого кота, що струмком молока хоче […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- ДО ТАРАСА НА НЕБЕСА І Блажен єси, Тарасе, що не дбаєш Про нас із нашим темрявим письменством Ти розумом на небесах витаєш, Питаєш духа […]...
- ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...