АРАЛЬСЬКА НІЧ
Пашить жаротою аральська ніч
Понад торбами жовтої пустелі,
А він німує в каторжній шинелі,
З Волосожаром ставши віч-на-віч.
Сумуй, душе! Хай промовкає річ
І сон киргизькі боркає оселі, –
Ласкава мла солдатської печалі
Важких від муштри не покриє пліч.
Лише в шатрі, щоб варта не почула,
Перо поглине палені свічки,
Що ронять блиски на округлі дула.
“О краю рідний, Дніпре мій рвучкий!” –
Зідхне Тарас, малюючи піски й
Розбиті громом крона саксаула.
1943
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- LAGO MAGGIORE Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег […]...
- КОСАР І ВДОВА Косар іде – свічки косить. Каже: “Досить уже, досить!” І косить свічки. А йде вдова, чорним-чорна, Свічки сіє, страх моторна, […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з […]...
- ГОЛОС КРОВІ Я гордий улич, слов’янин, я звичаї шаную. У злій зневазі до сивин нікого не виную. Я тінню власної вини стою […]...
- “Кину жаль і смуток лишу…” Кину жаль і смуток лише, Власне лихо заколишу І братам співати стану Про любов, красу весняну. Дам їм світло серед […]...
- БУДІВНИЧІ (Апотеза) Сокира й молот, кайло і лопата. Веде стерно упевнена рука. Пружіться, мускули! Гінка й лапата, Дзвенить риштовань далеч гомінка. Щоб […]...
- ПРОВИНА Ми провинились, боже; ми – в болото насіння кинули. Воно ж-росте: так плавно вгору тане і цвіте, мов протилежність свічки. […]...
- ЇЇ СТАН Втихає вітер, замовкають птиці І найстрункіші заздрять дерева; Лискучим шовком клониться трава, Коли ходу почує чарівниці. Уже схилилась: як жаркі […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- “Уймають болі єдині сни…” Уймають болі єдині сни, У сні лише мій біль стихає, – Ні зір, ні сонця, ні весни Без краю рідного […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
- ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить. За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До […]...
- “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
- PASSER MORTUUS EST Смерть поглине всяку річ; Лесбія із пташком Прийме пітьму повсякчас – Хоч у ложі й тяжко. Неспогадні, як дощі, Сохнуть […]...
- ЧЕРНІГІВСЬКА МІСЬКА АРТИЛЕРІЯ у місті де вже забуто процес уживання апострофа і йодом багата ріка всихається гінко стали над урвищем валу 12 чорних […]...
- ПОКЛІН ТОБІ Поклін тобі, закований мій краю, Тверда колиско велетнів-рабів! Дивлюсь на тебе й серцем завмираю, Із груди рветься розпучливий спів. А […]...
- БРИНИТЬ МОЄ ПЕРО Володимирові Коломійцю Озвучене піснями, бринить моє перо. Брати мої, за нами – Вітчизна і народ. Росте в землі глибокій старий […]...
- ДО РУСІ-УКРАЇНИ Бажав би я, мій рідний краю, Щоб ти на волю здобувавсь, Давно сподіваного раю Від себе власне сподівавсь. Щоб велич […]...
- БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
- Уривки з “БУМБА” Бумба тримає небо в зубах, І мисливці не бачать тигра. Бумба тримає ріку за вухом, І бізони не знаходять водоймищ. […]...
- СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА Надходив дощ, прозорий і крапчастий, Поймали зливи поля широчінь. “Тікай сюди, хлопчино! Відпочинь В моїм шатрі від мокрої напасти”. Важкий […]...
- “Раюю на горі – як на Парнасі…” Раюю на горі – як на Парнасі. Внизу бринить Великий океан. І голі скелі, на прибої ласі, Дарують водам радісний […]...
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- “Вона несе мені малиннику…” Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, […]...
- ГОЛУБИНИЙ МІСТ Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля… спочуває їй земля. Тим часом сонечко […]...
- ПАМ’ЯТІ ДЖОНА КІТСА Ми вдвох страждали в Едмонтоні: В британськім ти, в канадськім я. На водах писане ім’я Родило блиски ніжнотонні. Не гордим […]...
- НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
- МОТЕТ (З Еудженіо Монтале) Цього обличчя, ножиці, не тніть, єдиного, у пам’яті спустошеній. Заслуханого, чистого лиця не закленіть у безконечність млисту. […]...
- “Синів чекають матері…” Синів чекають матері, Ворожать у різдвяні ночі. Даремно плакатимуть очі – Сини не прийдуть на зорі! Старим привидяться в кутах […]...
- “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
- ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
- ГОГОЛЬ Гоголь сидів перед згаслим каміном, Ворушачи чорні листи манускриптів. Мов кажани, тіні по стінах Тікали від свічки. Тіні і тільки… […]...
- “Чи відійшло, чи захололо…” Чи відійшло, чи захололо, чи проминуло? Ні, ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в тобі, […]...
- ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...
- “За шибами туркочуть голуби…” За шибами туркочуть голуби і горобці виспівують щасливі, перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій, так дивно […]...
- УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
- ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
- НАСОЛОДА КОХАННЯ Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очі, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі. І […]...
- СПОЛОХИ Вечір. Сухо. А десь блискавиці. Як черінь, жнивне поле пашить. Полохливі далекі зірниці – Кінь червоний по полю біжить. А […]...
- МУЖЧИНАМ Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас […]...