Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АРАЛЬСЬКА НІЧ

Пашить жаротою аральська ніч
Понад торбами жовтої пустелі,
А він німує в каторжній шинелі,
З Волосожаром ставши віч-на-віч.

Сумуй, душе! Хай промовкає річ
І сон киргизькі боркає оселі, –
Ласкава мла солдатської печалі
Важких від муштри не покриє пліч.

Лише в шатрі, щоб варта не почула,
Перо поглине палені свічки,
Що ронять блиски на округлі дула.

“О краю рідний, Дніпре мій рвучкий!” –
Зідхне Тарас, малюючи піски й
Розбиті громом крона саксаула.

1943

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

АРАЛЬСЬКА НІЧ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)