Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГОГОЛЬ

Гоголь сидів перед згаслим каміном,
Ворушачи чорні листи манускриптів.
Мов кажани, тіні по стінах
Тікали від свічки. Тіні і тільки…
І в ритмах холодних чудне божевілля,
Дух гордості, суму і відчай без краю
І мчали над серцем поета безсилим
Потоком невпинним, чудним водограєм.
Із попелу вгору портрет за портретом
Жахливих, покривджених душ підіймались,
І кашляв Білинський, і лаяв поета,
І чувся регіт безодні і галас.
“Поетом не будь!” – батоги ніби свищуть.
“Поетом не будь! Хай живе громадянин!”
І Гоголь схилявся все нижче і нижче.
І Гоголь сміявся й нічого не тямив…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ГОГОЛЬ - МАЗУРЕНКО ГАЛИНА