Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Чи відійшло, чи захололо…”

Чи відійшло, чи захололо,
чи проминуло? Ні, ніколи!..
Якийсь рубець, якась там згадка,
що від випадку без порядку
в тобі, якому ні початку,
ні краю – вічен, мабуть, ти!
І перемішані світи,
як зерна в давньому засіці.
Де ти не був, в якому віці?
Чи ти на лови не ходив,
чи в оці чистої води
не відбивався молодим,
чи біля вогнища лункого
ти міддю горла не лудив?
Коли в дитинстві навмання,
припавши вітром до коня,
ти мчав на сонце, кутий огир
мінився з ночі в колір дня.
Та чи ж було це все?.. Не знаю.
Теперішність не має краю…
Вся сума днів і сума вчинків,
весь почерговий їхній хід –
це тільки пригорща піщинок,
що є лічбою твоїх літ.
Воно те все – ніщо, безглуздя,
якщо твоя наступна мить –
не підсумкова, правосудна.
Так лише й треба, мабуть, жить!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Чи відійшло, чи захололо…” - МОВЧАН ПАВЛО