Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРІРВА



В. Герасим’юку

“Серед ночі себе не засвічуй”,-
ти сказав. А себе засвітив;
так, немовби тим світлом засвідчив
прірву віку, в якому ти жив.
Й ми жили… На плебейські помости
й нас пісок заставляли тягти,
щоб тим часом услужливі гості
з нас телячі крутили хвости.
Тож не задля поп-арту – на варту –
прокуравську згрібав каламуть
і освітлював тих, які завтра,
не збагнувши, тебе засміють.



ПРІРВА - МАЛКОВИЧ ІВАН