ПРІРВА

Related posts:

1. “Повсюдна присутність у хащах тритонів, драконів…” Повсюдна присутність у хащах тритонів, драконів, грифонів, піфонів і те, як шаліють коти, обернуті в духів, поява комет і циклонів […]...
2. ІМПРОВІЗАЦІЯ Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з […]...
3. “Треба прокидати стежки…” Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]...
4. ТРУПАРНЯ Осіння нічка зимна, бо зима надходить; В шпиталі на подвір’я жовняр варту ходить. Що ступить – камінь йойкне, більше нич […]...
5. “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
6. “Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...
7. “Чого я ходжу до причалу…” Чого я ходжу до причалу? Адже нікого не чекаю. Адже ні рідні, ні знайомі – Ніхто мені не обіцяв, Що […]...
8. 9. З’ява дев’ята: “Фінал” На ніжці маку, у колінці, влаштовано суфлерську будку: підказуючи всім по слівцю, я там сиджу, мов незабудка. Я ніби зітканий […]...
9. ДВІ ПЛАНЕТИ Округ сонця шлях широкий В неоміряних краях, – Там планета лічить роки, Оббігаючи той шлях. Споконвіку і довіку Ходить колом […]...
10. “Цвітуть на білому хати…” Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі […]...
11. ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...
12. КНИГИ ЛЕНІНА Поезіє, зове у невідоме твій голос таємний і простий. Десь є слова, які луною грому спроможні душу світу потрясти. Я […]...
13. “У видимому немає окремого…” У видимому немає окремого. Усе переплетено. В перетіканні – всі речі. . . . . . . . . . […]...
14. “Ні перші, ні останні ролі грати…” Ні перші, ні останні ролі грати Не хочу ні у снах, ні наяву. Замкнув себе за ребра, мов за грати, […]...
15. “На весну вже пішло. Відлуння рідкувате…” На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, проріджуючи слух, дощем намоклу вату, верталося назад, так низько, ледве й чути, і слідкома […]...
16. ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
17. ПЕРЕСТОРОГА СЛАВОЛЮБЦЕВІ Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави Хто задля неї на […]...
18. ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
19. “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
20. Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
21. “Що є життя і що є смерть…” – Що є життя і що є смерть? – У Бога запитав поет. І загриміло в одповідь величне: – Ніщо […]...
22. БАЛЯДА ПРО СВЯТОГО ОСТАПА (Триптих) Ліворуч крехотом граків Громи в драбинястому возі. З дурманом степу на гриві Прилетів тарпан неосідланий, Копитами карбував півмісяці На […]...
23. МИТЬ Чого ця мить така окрема? Ой, згадко така люба, мила! Поцілував кресалом кремінь, Аж іскри полетіли. І рідним чимсь, старим, […]...
24. В ТЕМНІМ ЗАЛІ Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – […]...
25. “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
26. НЕПОКОРА Пісню хоробрим шуми, ковило! Далеч ячала, і сонце пекло. Слава борцям! Із-за древнього пня Юний вояк відбивався півдня. Кулі вояк […]...
27. “Чорніє вимокла дорога…” Чорніє вимокла дорога, Лежать захмарені степи. Електролінія. Стовпи. В тугих дротах гуде тривога. Дві дівчинки зі школи йдуть, Пручає вітер […]...
28. Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
29. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
30. ДО НАШОГО БАТЬКА МОГИЛЬНИЦЬКОГО Пресвітлий Боян галицької раті, Я не приходжу, би з Тобов посполу Засісти в раду до царського столу Або соколи на […]...
31. ЧЕРНИЦІ Здригнеться гай гіллям напругим, Повіє запахом суниць… Концтабір там, де в тридцять другім Вбивали молодих черниць. Де підіймали їх на […]...
32. ЛЕЛЕКИ Скінчивши довгу путь, над рідним схилом Проплив повільно і спустивсь між віт. На давній клуні – скільки то вже літ! […]...
33. ЗАПРОШЕННЯ + ЗАПРОШЕННЯ Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? […]...
34. СОН Я бачив сон, немов зібрались ми гуртом, Щоб справити велике свято; Багато нас самих сиділо за столом, І ще прийшло […]...
35. “Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...
36. ДИЛЕМА Ні від себе втекти, ні себе наздогнати, Із собою нелегко, а без себе – це жах, Сновигатись бездумно від хати […]...
37. ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, […]...
38. МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ Поет, не дорожи любовію народной, бо не народ дає тобі чини. Кому потрібен дар твій благородний? На всякий случай оду […]...
39. Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати […]...
40. Володимир Мономах Аж стає нарешті князем Володимир Мономах, Простий, сміливий, ласкавий І бувалий у боях. Змалку ще до праці звик він, До […]...