Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



БУДІВНИЧІ (Апотеза)

Сокира й молот, кайло і лопата.
Веде стерно упевнена рука.
Пружіться, мускули! Гінка й лапата,
Дзвенить риштовань далеч гомінка.

Щоб праці спів
Яскрів, кипів
І город ріс
Над ліс, над ліс!

Лягла в бетон залізна арматура,
Масивних стін устала височінь.
Розгін думкам! Брини, кінцівко шнура,
Біжи, як струм, на звільнену прямінь!

Щоб праці спів
Яскрів, кипів
І город ріс
Над ліс, над ліс!

Це ж по віках ненатлої неволі
Воскресли ми, надхненні до звитяг,
І в щадний час нещасні, гордочолі,
Знесли увиш державно-правний стяг.

В краю своїм
Будуєм дім.
Труд – рідний брат.
О, свято свят!

Наперегін у рвійному завзятті
Яріє рух на арковім крилі.
Співай, душе! Наснагою багаті –
Як братолюбці – люди на землі.

В краю своїм
Будуєм дім.
Труд – рідний брат.
О, свято свят!

1946

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

БУДІВНИЧІ (Апотеза) - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)