Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЧАДРА

Я тебе не сприймаю за істину,
Бо таких, мабуть, зовсім нема.
Ніч, вітрами дурними освистана,
Свою чорну чадру підніма.

І дивлюсь я здивовано в очі,
Що зблискали з-під чадри.
У волоссі – у сірому клоччі
Причаїлися дикі вітри.

Не дарма понад нею пронісся
Ураганний тайфун стихій.
Виповзає на перенісся
Зморшка відчаю і надій.

І куди я до істини втраплю
Через ями й вибоїни слів?
Коли б випив її хоч краплю,
То, напевне б, від жаху зомлів.

Я тебе не сприймаю за істину –
Небо навіть і те рябе.
Одчайдушну, печальну, розхристану,
Голубу і безжальну освистану –
І таку я люблю тебе!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ЧАДРА - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ