Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“Так мало нам потрібно й так багато…”

Так мало нам потрібно й так багато
від неба, від землі і від людей.
Росте каміння гостро і шипчато
на білих звивах паркових алей.

Іду по ньому і збиваю ноги,
і краплі крові маками цвітуть.
Я би до Храму не дійшов святого,
коли б не цю, а іншу вибрав путь.

Бо Істини сягаєм через болі,
бо лиш з любові плід зросте любові –
такий закон Всевишнього Творця.

Чи тиша повнить вени, а чи зріє
в душі гроза – ніколи не маліє
ця суть для зрячого і для сліпця.

“Так мало нам потрібно й так багато…” - ЧИР НЕСТОР