Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ОСТАННІЙ ВІРШ

я мушу замовкнути колись,
зужитий своїми словами,
я мушу перестати повторяти
одне слово, яке звучить банально

є багато слів, які тремтять приємно,
уложені в барву веселки,
якими можна наповняти себе,
забувати про тіло через них,
але вони надто непотрібні,
надто легко їх позбутися,
але пощо викидати їх,
коли вони непомітні і не важать

я можу замовкнути колись,
і коли прийде цей день закінчення,
я відійду із спокійним тілом і очима,
задоволений до найвищого піднесення.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ОСТАННІЙ ВІРШ - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ