Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПРО ЗЕМЛЮ

Не полюбивши землю цю і хату,
Не дайбо на землі цій доживати!
Це – тратить час останній без пуття
І проклинать пусте своє життя.
Коли ж цю землю люблять
і кохають,
Мов жінку, – по землі оцій літають
І пророкують цій землі: цвісти!
Коли ж на цій землі ще є і ти, –
На цій землі не тільки, що літають, –
На цій землі гніздо собі звивають
І так по-солов’їному співають,
Так в небеса виспівують її,
Що к літу умовкають солов’ї –
Вчать солов’ят, як ми, любить вітчизну.
Запам’ятай, мов коване залізом,
Це правило – на ньому світ стоїть.
О, так обмилувавши землю рідну,
За неї встанеш твердо і побідно,
Мечем окреслиш меж її краї
І гордо скажеш: землі ці – мої!
…Не полюбивши землю цю і хату,
Не дайбо на землі цій доживати!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

ПРО ЗЕМЛЮ - ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО