Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ЧИ ВІДДАДУТЬ СЕЛЯНАМ ЗЕМЛЮ?

Борису Олійнику

Віддадуть…
Не землю-каламуть!
Ну кому… кому вона потрібна?
Рідна земле!
Ти й мені нерідна,
Як вітри чорнобильські подмуть.
Ще подмуть. І ще не пронесло.
Чорний вихор бур’яном розрісся.
Образ твій у слові Страхолісся –
Є таке налякане село.
Як я жив?
Та я ж тобі служив,
Півжиття збирав твоє колосся.
А тепер чого ми боїмося?
Ми дощу і сонця боїмося,
Дожилися до бездум’я жнив.
Хвора мамо!
Хвора і слаба, –
Та синів до старості годуєш.
Як це так – нікого не гидуєш
І не крикнеш голосно: “Ганьба!”
Хто ж я? Хто?
Невже твій рідний син?
Блудний син… Моя душа – руїна…
Так невже ти мати-Україна,
Де росте… росте звізда Полин?
Ой ти земле!
Горенько моє…
Я згадав, що ти – моя Держава.
Де ж рука, яка тебе держала,
А тепер – селянам віддає?
У біді, у ранах, у диму,
Із обличчям темної батрачки,
Із рукою бідної жебрачки…
Не прийму!
Такої не прийму!
Що забрали?
Нашу первопуть.
Душу нашу, нашу пісню-мову…
Брали землю юну і здорову,
А тепер – нещасну віддають.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

ЧИ ВІДДАДУТЬ СЕЛЯНАМ ЗЕМЛЮ? - СОМ МИКОЛА
 »